Нова радість стала: Христос народився і постала українська автокефальна церква!

«Томос у наших руках!»

Такими словами про знаменну подію одним із перших повідомив у соціальних мережах священик родом із Волині, Іван Сидор, якого знають в Україні, як дзвонаря Майдану

11 грудня 2013 року отець Іван цілу ніч бив у дзвони Михайлівського собору, скликаючи киян на захист учасників Революції гідності. За це читачі «Волині-нової» визнали його переможцем редакційної акції «Герої нашого часу 2013». Через 5 літ, 15 грудня 2018-го, лунали вже дзвони у Софії Київській, якими Іван Сидор повідомляв про Об’єднавчий собор, де було створено Православну церкву України та обрано її предстоятеля — ​митрополита Епіфанія.

Мої відчуття — ​неймовірне піднесення і нездатність людського розуму сприйняти, що це реальність.

А 5–6 січня отець Іван як представник прес-служби ПЦУ перебував у Стамбулі (Константинополі), де Вселенський патріарх Варфоломій урочисто поставив свій підпис під Томосом про автокефалію Православної церкви України і вручив його митрополитові Епіфанію та Президентові Петру Порошенку. Там, до речі, священик тепло поспілкувався із Вселенським патріархом та отримав від нього благословення і подарунок — ​священичий хрест із пам’ятним підписом. Тож радіємо і за Томос, і за церковнослужителя-волинянина, який, попри молодий вік, опинився в гущі стількох вікопомних для України подій. Нагадаємо, що батько Івана Сидора, отець Андрій, є настоятелем Свято-Вознесенського храму міста Горохів.

…А Україна і досі перебуває в радісному піднесенні після отримання Томоса про автокефалію. Цей документ виготовив отець Лукас — ​найвідоміший художник і каліграф із монастиря Ксенофонт, що на Афоні. Відтак Православна церква України стала 15-ю у диптиху, тобто в офіційному списку православних церков світу! «Нова радість стала, яка не бувала», — ​таку колядку наша делегація натхненно заспівала, коли патріарх Варфоломій поставив свій підпис під Томосом у патріаршому храмі Святого Георгія у Стамбулі.

«Особисто мої відчуття — ​неймовірне піднесення і нездатність людського розуму сприйняти, що це реальність. Особливо, коли стоїш прямісінько тут», — ​написав у цей момент отець Іван Сидор…

 

90-річна бабуся пожертвувала для армії 10 тисяч доларів

Жінка, яка живе в Західній Україні, відала ці кошти в один із найбільших фондів допомоги нашим військовим — ​«Повернись живим»

 Про це повідомили самі волонтери: «Ми не можемо публікувати її фото та називати її ім’я, але можемо розповісти, що вона, проста жінка, стежить за сторінкою фонду у Facebook, знає, як звуть наших співробітників і, звісно, вболіває за майбутнє України». Кошти, переказані благодійницею, витратять на допомогу бригадам, чиї пункти постійної дислокації розташовані в Івано-Франківській, Львівській, Волинській та Закарпатській областях.

«Ми пишемо цей пост і плачемо. Плачемо від радості. І справа не у величезному переказі. Річ у тому, що у віці «за 90» жінка каже: «Дуже хочу допомогти виграти війну. Ви за мене не хвилюйтеся — ​гроші на ліки собі лишила!» — ​зазначили вражені волонтери.

 

На Шпіцбергені — ​перше в історії пограбування

На цьому норвезькому архіпелазі за підозрою в збройному пограбуванні банку затримали громадянина Росії

Злочин стався у грудні в містечку Лонг’їрі і викликав неабияку увагу преси, оскільки це перший такий випадок у цих місцях. Росіянин увійшов до будівлі банку і, погрожуючи гвинтівкою, змусив касира видати йому готівкою 70 тисяч норвезьких крон (приблизно 8 тисяч доларів США). Гвинтівку він узяв в оренду. На Шпіцбергені можна безперешкодно брати напрокат зброю для захисту від білих ведмедів. Працівники банку натиснули на «тривожну» кнопку, і грабіжника затримали через 20 хвилин після злочину.

А інакше й бути не могло, бо куди втечеш з острова посеред Північного Льодовитого океану? Серед двох тисяч місцевих мешканців теж не заховаєшся. Тому пояснення дивному вчинку грабіжника-росіянина може бути суто російське: забагато випив.

 

Рівненчанка увісімнадцяте стала матір’ю

Людмилі Петрівні Ковалевич (на фото) — ​46 років

 Жінка живе в селі Познань на Рівненщині. Дитя з’явилось на світ наприкінці минулого року. Пологи тривали півтори години і пройшли без ускладнень. Зараз і мати, і її дівчинка почуваються добре. Жінка народжувала 18-й раз, однак виховує вона 17 дітей — ​один хлопчик помер. Найстаршій дитині виповнилося 26 років.

Щиро вітаємо маму-героїню і бажаємо, щоб усі її дітки росли здоровими та щасливими! А найперша дитина в Україні у 2019-му, до речі, з’явилася на 35-й секунді нового року — ​21-літня Олена Булавенко із села Алісівка Близнюківського району Харківської області народила донечку Ангеліну.

 

Пряма мова

Наталія БАЛЮК, головний редактор газети «Високий замок» (м. Львів), про те, що надання Томосу українській церкві ламає скрепи «руского міра»:

У 1990-х роках, на початках української незалежності, Москва навіть деякий час роздумувала, чи не надати нашій церкві автокефалію. Але ні, не дала. І Слава Богу. Бо тоді б українська церква все одно залишилась залежною від Росії. А зараз ми повернулися до витоків, до свого коріння, чим перекреслили головні скрепи Кремля. Томос для України нагадує усім, і Росії насамперед, що спочатку була Київська Русь, а потім Московія, а не навпаки. І що Володимир Великий хрестив Русь у Дніпрі, а не в Москві-ріці.