Українська церква відкриває світові обійми, російська — показує дулю
7 січня першу літургію в статусі повноправного предстоятеля новоствореної Православної церкви України відслужив митрополит Київський і всієї України Епіфаній
Подія відбулась у Софії Київській — древньому храмі, якому незабаром виповниться тисяча років. А двома днями раніше увага усіх православних була прикута до Стамбула (Константинополя), де 5 січня в урочистій обстановці Вселенський патріарх Варфоломій підписав Томос про автокефалію України, а 6 січня вручив його митрополитові Епіфанію.
7 січня, на Різдво, усі охочі могли побачити цей історичний документ на власні очі — його для загального огляду виставили у Софії Київській. Для того, щоб подивитись на Томос, оформлений художником Лукасом із монастиря Ксенофонт, що на Афоні, люди шикувались у великі черги.
Під час літургії митрополит Епіфаній, згідно із багатовіковою традицією, згадав предстоятелів усіх православних церков світу, у тому числі і Московського патріарха Кирила. Таким чином митрополит Київський підтвердив, що нова очолювана ним церква зберігає євхаристійне спілкування з усіма без винятку православними церквами. Серед яких і російська, до котрої належать мільйони наших співвітчизників, що є вірянами УПЦ МП. Тобто нова церква вважає канонічними своїх братів–українців із Московського патріархату і прагне з ними діалогу. На жаль, наразі в односторонньому порядку. Адже в російській церкві панують зовсім інші настрої. Як відомо, ще у вересні Російська православна церква, а отже і її частина — УПЦ МП — припинили євхаристійне спілкування з Константинопольським патріархатом. Тобто Кирил не поминав Вселенського патріарха Варфоломія, який надав Україні автокефалію. І ось на Різдво патріарх Кирил уперше не згадав не лише Варфоломія, а й жодного предстоятеля помісних православних церков! Це означає, що Російська церква фактично пішла у повну самоізоляцію від православного світу.
Головне: ми нарешті ступили на свою дорогу, з якої вже не зійдемо.
Росія вважає, що на відміну від інших православних народів українці не мають права на свою автокефальну церкву. І заради цієї думки готова йти на радикальний розкол з усім православним світом. Там проклинають Патріарха Варфоломія та Президента Порошенка. А відомий протоієрей Російської православної церкви Всеволод Чаплін не соромиться називати Вселенського патріарха… сатаністом. І вимагає «звільнити» його на Всеправославному соборі.
У 1990–х роках через надання Константинополем автономії Естонській церкві Московський патріархат на кілька місяців розірвав відносини із Вселенським. Але Україна — не Естонія. За неї московська церква триматиметься зубами до останнього. І усіляко підбурюватиме проти нас інших. Це означає, що процес визнання Православної церкви України іншими церквами буде не швидким. Але ми рано чи пізно і його пройдемо, тим паче, що маємо беззастережну підтримку першого серед рівних — Константинополя. Хтось визнає Православну церкву України одразу, а хтось — згодом, в тому числі й Росія. Головне: ми нарешті ступили на свою дорогу, з якої вже не зійдемо.