31.12.2018 року. Зеленський пообіцяв йти в президенти.
Обережно! Головнокомандувач на колінах!*
«Шановний Володимире Володимировичу, не допустіть зі свого боку навіть натяку на воєнний конфлікт. Тому що Росія і Україна — дійсно братські народи. Треба вам, я буду вас благати на колінах... але не ставте на коліна наш народ», – між цими словами і новорічним привітанням кандидата в президенти Зеленського — майже п’ять років. «Колінопреклоненне» звернення він зробив теж на каналі «1+1» – вже після появи у Криму російських військових, за кілька тижнів до анексії і початку бойових дій на Сході. Та й після цього — аж до сьогоднішнього дня — кандидат на головне крісло країни був послідовним у своїх жартах і заявах. Встиг вибачитися перед президентом Чечні Кадировим, виступити за другу державну російську, проти заборони фільмів за участі артистів, що порушували держкордон і пропагували війну, назвати Україну артисткою німецького порнофільму, а Томос, за який молилися мільйони співгромадян, — «термосом» Порошенка. Попри це, кількість тих, хто симпатизує артисту Зеленському і називає його новим обличчям в українській політиці, залишається чималою. Спробуємо розібратися у феномені Зеленського, в тому, що він означає для країни
Народний президент чи хитрий бізнесмен
Український народ — романтичний і волелюбний. Мріє про сильного лідера, який би заробляв три копійки, харчувався гречкою, їздив на велосипеді, крив матом олігархів і розстрілював депутатів-крадіїв в прямому ефірі. Помножте це на велику втому від наслідків війни, щотижневих політичних «шоу» з Верховної Ради, параду дорогих авто урядовців і силовиків. І ви отримаєте основу феномену популярності ідеї про артиста-президента.
В душі українцям Зеленський і його ляльковод-утікач залізають професійно, не гребуючи бити у найболючіші точки.
«Щоби простий вчитель жив як президент, а президент — як простий вчитель» — це цитата з одного зі скетчів із Володимиром Зеленським в головній ролі. На екрані Зеленський — саме такий борець за справедливість, свій, народний. Але мало хто замислюється, що залишається за кадром. Проте лише виробництво кожного такого трихвилинного ролика коштує більше, ніж річна зарплата вчителя. Сам же Зеленський — успішний бізнесмен, левова частина бізнесу якого зав’язана на російський ринок. А гроші ще з часів КВНу виводяться в офшори. Нині ж його політичне шоу напряму фінансує олігарх Коломойський. В душі українцям Зеленський і його ляльковод-утікач залізають професійно, не гребуючи бити у найболючіші точки.
На посту керівника Збройних сил України – артист?
Окрім боку морального, є в історії з кандидатом Зеленським бік професійний. Під час війни роль президента для країни особлива. Кожна його помилка може коштувати тисяч, а то й мільйонів людських життів. З цієї точки зору він – найнебезпечніший кандидат. Бо ніколи не стикався в роботі з армійською справою, не розуміється на тактиці і стратегії, не має професійної команди, та й сам жодного разу не відвідав українських військових в прифронтових районах навіть із концертом. В його заявах і програмі – немає ані слова про нарощення обороноздатності, посилення армії і покращення умов для військових. Це й не дивно, бо Зеленський дав чіткий сигнал – армія йому не потрібна, бо не збирається захищати країну, а буде домовлятися з Путіним.
Проросійський дипломат
Для України існує ще й інший бік фронту, не менш важливий – дипломатичний. За останніх п’ять років він вдарив по Росії найбільше – під тиском санкцій Москва втратила лідерські позиції практично по всіх своїх сильних напрямках, починаючи від нафти і закінчуючи бізнесом. З цієї точки зору кандидат в президенти Зеленський теж ризикує не просто заморозити важку п’ятирічну роботу, а й перейти до невигідних і небезпечних для України перемовин. І заява про готовність благати Путіна на колінах про милість в цьому контексті виглядає як анонс грандіозного провалу.
На мінус працюють і багаторічні зв’язки з Росією, яка роками збагачувала «народного кандидата», що нині має мільярдні статки і продовжує отримувати гроші вже від українського олігарха.
Сам же Коломойський на цих виборах спрацював дуже технічно. Його проект «Артист — в президенти» має чітке завдання – відкусити частину голосів у Петра Порошенка на користь Юлії Тимошенко, яка вже пообіцяла олігарху-втікачу ПриватБанк і повернення у велику українську політику.
В його заявах і програмі – немає ані слова про нарощення обороноздатності, посилення армії і покращення умов для військових. Це й не дивно, бо Зеленський дав чіткий сигнал – армія йому не потрібна, бо він збирається «стати на коліна» перед Путіним.
Квітослава ЩАСЛИВА.
