У хлопчика є велика мрія...
Рахую синові кроки і хочу, щоб він міг ходити до школи
Володі – 10 років, а він лише вчиться самостійно давати собі раду, адже страждає від дитячого церебрального паралічу. Пройшов 7 курсів лікування в Міжнародній клініці професора Козявкіна у Трускавці, фахівці якої допомогли звестися на ноги. Їхня допомога необхідна нам і надалі
Я — мама 5 дітей. Так склалося, що вже упродовж чотирьох літ опікуюсь ними одна. Сама годую, даю освіту, одружую і віддаю заміж… І навіть проводжала на війну та зустрічала сина Андрія, учасника бойових дій на Сході України, теж сама. Навчаю синів і дочок бути гідними людьми, і з цим, здається, справляюся, маю звання матері-героїні.
Але є одна проблема, з якою самотужки справитися неможливо. Мій син Володя народився передчасно, у нього діагностували ДЦП (спастична диплегія). Завдяки допомозі небайдужих людей дитині вдалося потрапити у клініку професора Козявкіна і досягнути обнадійливих результатів. Пройдено вже 7 курсів лікування. Володя навчився сидіти, зникли судоми в руках і ногах. Зараз він може стояти близько 20 хвилин, самостійно робить майже 35 кроків, якщо його підтримувати — ходить і навіть намагається самостійно одягатися.
Педагоги його хвалять, відзначають гарний загальний розвиток. Але Володя мріє сидіти за партою в класі разом із однолітками, а не чекати вчителів удома.
Син — четвертокласник загальноосвітньої школи № 7 м. Ковеля, навчається за індивідуальною формою. Педагоги його хвалять, відзначають гарний загальний розвиток. Але Володя мріє сидіти за партою в класі разом із однолітками, а не чекати вчителів удома. Він хоче жити так, як його друзі, яких має чимало. Та для цього потрібно продовжувати дороговартісне лікування у клініці в Трускавці.
Сподіваюся, Бог пошле нам добрих, милосердних людей, які дадуть синові шанс на повноцінне життя. Кошти можна перерахувати на картковий рахунок: ПриватБанк 4149497845629940.
Руслана РУБІНОВСЬКА, м. Ковель
