«Єднаймося!» – луцькі артисти закликали зі сцени до спільності в молитві, праці й творчості.
Як можна наступати на горло такій пісні?!!
Під час творчого звіту художніх колективів та окремих виконавців Луцького районного будинку культури лунало: «Не закривайте! Луцькому районному будинку культури — бути!»
Розпочали артисти святковий захід виступом народного камерного хору працівників культури району (керівник — Володимир Єфіменко). Композиція «Плач чайки», пісня на слова Лесі Українки «Як дитиною бувало» та молитва «Богородице Діво, радуйся» сколихнули душі слухачів, нагадали про віковічне прагнення українців до свободи духу. Це підкреслила і стрілецька пісня «Ой там, за лісочком» у виконанні вокального дуету «Оксамит», вихованців заслуженої артистки України Алли Опейди.
Лауреати міжнародних і всеукраїнських конкурсів – тріо чарівних бандуристок «Лелія».
Театралізована композиція «Крути», поставлена юними акторами народної театр–студії «ГаРмИдЕр», перегукувалася з подіями на Сході України — у захисті Батьківщини прагнення наші однакові і через сотні років. Лауреат міжнародних та всеукраїнських конкурсів дитячої творчості зразковий ансамбль сучасного танцю «Антарес» завіював легкими вальсами, занурював у зимові забавлянки, а в поєднанні з потужним співом Алли Опейди в композиції «Україна — дивосвіт» запевнив, що наша земля — найчарівніша. Свою творчість демонстрували багаторазові лауреати всеукраїнських та міжнародних конкурсів: народний вокальний квартет «Нота—Нео», народний вокальний ансамбль «Аколада», співачка Галина Конах, учасниця колективу «Зернятка» юна Софія Приходько. До речі, вихованці Алли Опейди днями привезли першу премію ХVIII Міжнародного фестивалю-конкурсу колядок та щедрівок «Над Бугом», що проводився у місті Влодава (Польща). У супроводі бандури ніжно лилася музична молитва «Я Господа молю» у виконанні народного вокально-інструментального тріо «Лелія» (керівник — Ольга Чуріна), котре теж приїхало з Польщі із перемогою. Зворушив потужним співом у композиції «Плакала калина» заслужений працівник культури України В’ячеслав Судима. Вокальний дует «Душа Волині» — Алла Опейда та В’ячеслав Судима — виконав пісню, яка стала справжнім волинським хітом, — «Душа моєї рідної Волині» на слова Ніни Омріяної–Бай. З нагоди століття єднання українських земель звучала їхня присвята «Єднаймося», а хореографічна композиція «Новий день» у виконанні «Антаресу» вселила надію, що все темне і зле таки зникне, як ніч, з нашої землі і у світлі сонця зійде новий день.
Вокальний квартет «Нота–Нео» щедрує лучанам на щасливий рік.
А бути чи не бути Луцькому РБК — вирішує тепер влада, тож хочеться від неї мудрих ухвал, аби децентралізація з її реорганізацією не згадувалася нащадками як нищення культури.
Дехто не стримував сліз, коли над головами через усю залу внесли синьо–жовте знамено — символ незалежної держави, нашої волі та єдності. Усі разом — і глядачі, й артисти — звернулися у молитві «Боже великий, єдиний, нам Україну храни».
Концерт підготували Руслана Порицька та народна театр-студія «ГаРмИдЕр», Степан Цика, Алла Доманська, заслужена артистка України Алла Опейда.
Приємно, що в районному Будинку культури трудяться такі професіонали.
Представники влади — голова Луцької районної ради Валентин Приходько та голова Луцької районної державної адміністрації Тарас Яковлев — подякували артистам за можливість пісенного єднання. А в залі публіка дружно скандувала: «Слава Україні! Луцькому районному будинку культури — бути!»
Адже останнім часом ці артисти й колективи працюють наче в підвішеному стані. Їм повідомили, що у зв’язку з проведенням адмінреформи та утворенням ОТГ районний бюджет скоротився на 90%, і це унеможливлює подальше утримання Будинку культури. Але вони працюють, як раніше: творять і прославляють область. Ось гурт «Вервечка» і тріо «Лелія» нещодавно привезли дві перших премії із міжнародного конкурсу. Запрошений і камерний хор у Польщу. ЛРБК може бути одним зі структурних підрозділів закладів культури Луцька. Утримувати його за честь мудрим керівникам, адже це обличчя не лише району, а й області. Понад півстоліття ці колективи й виконавці славлять Україну по всьому світу. А бути чи не бути Луцькому РБК — вирішує тепер влада, тож хочеться від неї мудрих ухвал, аби децентралізація з її реорганізацією не згадувалася нащадками як нищення культури. Сподіваюся, що доля цього працьовитого колективу, незважаючи на всі перипетії, буде вирішена позитивно.
БІЛЬШЕ ФОТО У ГАЛЕРЕЇ:
