«Героїчна снайперка» бойовиків: «Мене принижували, опускали, давали наркоту…»
Білоруським журналістам вдалося взяти інтерв’ю у 38-річної Наталії Красовської — найманки «ДНР» із міста Борисова, яка влітку 2014-го слала з фронту вітання Олександрові Лукашенку. «Хочу передати привіт Батьку Григоровичу і сказати: «Бацька, твої громадяни на цьому боці», — заявляла жінка у військовій формі з георгіївською стрічкою і прапором Білорусі на камуфляжі. Тоді в інтернеті з’явилося кілька відеороликів за участю Красовської, з якої бойовики намагалися «зліпити» пропагандистський образ героїчної снайперки з позивним Сонечко. Але щось пішло не так…
«Я проклинала їх до дванадцятого коліна і кричала: «Щоб ви здохли з вашою Новоросією!»
Наприкінці 2014-го Красовська перебралася до Москви, а потім сліди її загубилися. Тільки зараз журналістам удалося розшукати жінку, яка розповіла свою багато в чому повчальну історію. При цьому, зазначає belsat.eu, під час інтерв’ю мова у Наталії була дуже нервова. Вона могла кілька разів повторювати одне і те ж, зриватися на сміх або проявляти агресію. Імовірно, такий слід залишили переживання, що випали на її долю.
Про себе жінка розповіла, що навесні 2014 року, надивившись російського телебачення, вирушила на Донбас — аби на власні очі побачити, що ж там відбувається. «Раніше я завжди була такою «дівчинкою-хіпушкою»: носила етносорочки, намиста-браслети саморобні… У такому вигляді й поїхала, речей узяла мінімум у полотняну сумку. Рушила без єдиного гасла в голові, чисто подивитися. Третього травня я виїхала з Борисова через Смоленськ і далі на Ростов, — розповідала Красовська. — У Новошахтинську, на кордоні, росіяни відвели вбік, запитують: «Куди їдеш?» — «Медсестрою працювати», — кажу. — «А ви підтримуєте «ДНР»? — «Капець, як підтримую!» — Пропустили».
Під час інтерв’ю мова у Наталії була дуже нервова. Вона могла кілька разів повторювати одне і те ж, зриватися на сміх або проявляти агресію.
7 травня на блокпосту бойовиків у Черевковці, на околиці окупованого тоді Слов’янська, Красовську затримали. «Відвозять із речами на слов’янську «СБУшку» (будівля УСБУ в Слов’янську. — Ред.). Заводять всередину, я побачила крісло і дуже захотіла присісти. Тільки сідаю — на мене хором як гаркнуть кілька озброєних чоловіків: «Руки за спину!» Зав’язують очі й відводять у підвал».
«Ополченці» кинули її на дерев’яні дошки і почали бити. «Я лежала зі зв’язаними ногами, ходила під себе, а мене пи *** ли (били. — Ред.) без кінця, — згадує Красовська. — Пацанчик, молодший за мене років на десять, пухкенький такий, над вухом електрошокером клацав. Позивний у нього був Берія. Коли вони йшли, я підповзала до дверей, билася об них плечем і проклинала їх до дванадцятого коліна. Кричала: «Ненавиджу, щоб ви здохли з вашою Новоросією!» Це тривало дві доби».
9 травня Наталію Красовську відвезли на той же блокпост у Черевковці й передали медикам. У Слов’янський міський шпиталь її госпіталізували з діагнозом «зміщення міжхребцевого диска» і «опущення лівої нирки». Жінка стверджує, що це наслідки побоїв.
«Сонечко», якому доводилось… «убивати людей»
«Як прийшла в себе, командир із позивним Єгер сказав: «Усе, ти тепер у списках нашого загону». — До кордону з Росією не встигнеш добігти. До українців сунешся — передамо відомості, що ти воювала. Так я залишилася на Черевковці як дівчинка для биття. Всі мене принижували, опускали…», — згадує Красовська.
За її словами, вона фактично виявилася в становищі заручниці. Під час інтерв’ю belsat.eu жінка не раз натякала, що страждала від сексуальних домагань із боку «ополченців».
На початку червня, перебуваючи вже в «підпорядкуванні» в бойовика Мотороли (командир так званого батальйону «Спарта», убитий у жовтні 2016 року. — Ред.), Красовська познайомилася з «військкором» бойовиків Геннадієм Дубовим, який в одному з відеоінтерв’ю назвав її снайпером.
Але зізнається, що «людей вбивати теж доводилося». За яких обставин — уточнювати категорично відмовилася.
Сьогодні вона стверджує, що ніколи не була снайпером, а виконувала різні доручення типу подачі боєприпасів. Але зізнається, що «людей вбивати теж доводилося». За яких обставин — уточнювати категорично відмовилася.
Особлива історія — зйомки пропагандистського сюжету кореспондентами «Комсомольської правди». «Стешин і Коц (спецкори «Комсомольської правди». — Ред.) мені просто сказали: говори на камеру, що тут багато іноземних громадян, багато білорусів, дістань паспорт. Відмовитися від цього «інтерв’ю» було просто неможливо. Спробуй заперечити, то теж спитають: «Ти що, за Україну?» Здихати не хотілося», — розповіла Наталя.
При цьому під час зйомки Красовська перебувала в не зовсім адекватному стані. «Це були чарівні речовини і сто–п’ятсот дублів. Нам давали заспокійливі таблетки, якусь наркоту. Просили роздавати бійцям, щоб не боялися снарядів. Від них ходиш спокійним, як удав», — каже жінка
Журналісти belsat.eu зазначають, що «двічі намагалися зв’язатися з Дмитром Стешиним, щоб запитати, чи справді він використовував такі методи, але той не відреагував на повідомлення».
Ймовірно, з Красовської хотіли зліпити героїню для російської пропаганди: мовляв, жінка воювала «проти фашистів», до того ж приїхала із «братньої Білорусі». Саме цим прагненням можна пояснити численні відеоінтерв’ю з нею і те, що Наталію залучили на мітинг у Москві восени 2014-го.
«Снайпер Сонечко» була найбільш популярним у ЗМІ персонажем з усіх білорусів — бойовиків «ЛДНР». Але щось пішло не так — і про неї забули.
У грудні 2014 року Красовська покинула Донбас назавжди і за допомогою деяких екс-бійців перебралася жити до Москви. Сьогодні вона не працює «за станом здоров’я» і перебуває на утриманні «коханого чоловіка».
У Службі безпеки України belsat. eu повідомили, що на сьогодні Наталія Красовська не є фігуранткою жодної кримінальної справи.