Процесійна хода від монастиря отців-василіян до Музею Волинської ікони.
До Луцька приїхало понад триста греко-католицьких монахів і шестеро єпископів
На Волині під гаслом «Мій володар — Христос, і я буду йому вірний», що належать священномученику Омеляну Ковчу, відбулося всеукраїнське паломництво богопосвячених осіб
Вдягнуті в чернечий одяг учасники прощі прибули в обласний центр із різних куточків України, навіть із далекого Харкова та прифронтового Краматорська. Сестер і братів у вірі гостинно приймав луцький монастир Святого Василія Великого. Семеро ченців, які тут мешкають, спільно з парафіянами доклали всіх зусиль, щоб достойно зустріти таку велику кількість прочан. На них чекали теплий прийом та смачні сніданок і обід у новозбудованому пасторальному центрі.
Головною подією прощі стала архієрейська божественна літургія. В ній спільно взяли участь шестеро єпископів. Богослужіння у прямому ефірі транслював «12 канал», а очолив його екзарх Луцький УГКЦ Йосафат Говера. У храмі разом із монахами, священиками та парафіянами перебували заступник голови Волинського облдержадміністрації Світлана Мишковець, заступник голови Волинської облради Олександр Пирожик, виконувач обов’язків луцького міського голови Григорій Пустовіт.
Людям, які чують у своєму серці заклик Бога йти за ним, не треба боятися стати на цей шлях. Бо з монахом чи монахинею завжди є Господь, а значить, ніяка перешкода не страшна.
— Сучасний світ вважає архаїзмом намір стати монахом, — сказав у проповіді Йосафат Говера. — Він випробовує людину, нав’язує їй свій спосіб думання. Нелегко сьогодні бути собою, а ще важче — богопосвяченою особою. Але папа Франциск каже, що за кожним покликанням до монашого життя, завжди стоїть чиясь щира молитва — бабусі, дідуся, матері, батька, громади. Людям, які чують у своєму серці заклик Бога йти за ним, не треба боятися стати на цей шлях. Бо з ним завжди буде Господь, а значить ніяка перешкода не страшна.
Як люди стають монахами? Відповіддю на це питання стала історія одного з учасників прощі. «Моя мама тільки нещодавно поділилася, як я став священнослужителем. Вона сказала, що коли мене мали хрестити і принесли до церкви, вона взяла мене на руки, вийшла на вулицю, стала навколішки під хрестом і молилася за мою добру долю. Зараз минуло 20 років мого служіння і мама сказала, що дякує Богові за вислухану молитву. Це покликання було наслідком бажання батьків співпрацювати з Богом, який каже: «Не ви мене, а я вас вибрав і покликав до великого завдання».
— Волинь є колискою греко-католицької церкви. Сьогодні вона переживає відродження УГКЦ, — сказав настоятель василіянського монастиря отець Терентій Цапчук. — Земля цього краю освячена великими постатями і кров’ю мучеників. Варто згадати принаймні двох: великого святого вселенської церкви Йосафата Кунцевича та блаженного УГКЦ священомученика Миколая Чарнецького, котрий як єпископ трудився на Волині.
Після літургії монахи та парафіяни вирушили урочистою ходою до Музею Волинської ікони, в якому зберігається чудотворний образ Холмської Божої Матері. Дорогою до нього, біля пам’ятного знаку на Київському майдані, процесія зупинилася, щоб виконати духовний гімн України «Боже великий, єдиний». Після молитви до Холмської ікони Богородиці гості поїхали на екскурсію в замок Любарта.
