Мурал зображує пробоїну у стіні у вигляді мапи України.
Снаряди і вогонь виявилися безсилими перед іконами
На виїзді з Рубіжного на Луганщині праворуч дороги на Кремінну стоїть декілька приватних будинків. Один із них особливо привертає увагу. Інтерес викликає не конструкція дому, а мурал на його фасаді. Він імітує пробоїну в стіні у вигляді карти України, через яку видно згорілу дитячу кімнату і те, що від неї залишилось
…Анна та Олександр Рафікови любили свій дім. Він був світлим, комфортним і головне — просторим для дітей, яких у подружжя було четверо. У квітні 2014–го у них народилася ще одна донечка — Ангеліна. В травні того ж року, коли в Рубіжному стали господарювати бойовики, Анна й Олександр перевезли дітей в безпечне місце. Друзі запропонували їм свою дачу на Харківщині, і подружжя Рафікових скористалося їхньою гостинністю. Старшій доньці тоді виповнилось 13, Ангелінці — всього 2 місяці, тому малеча весь час була з батьками.
Коли через тиждень вони повернулись додому, то виявилося, що їхній будинок… зайнятий. Тимчасово порожній котедж облюбували «казаки» Дрьомова. З другого поверху була добра видимість, тож вони могли спостерігати за українським блокпостом. Так їм пояснили «стратегію» своїх дій. З дому винесли багато цінних речей, не посоромились забрати навіть дитячий одяг, техніку та іграшки.
Немов у покарання за невдоволення господарів ще й вистрілили в будинок тяжким снарядом (гільзу від нього потім знайшли), який пробив фасад другого поверху, поцілив у робочий кабінет і спричинив пожежу. Про це подружжя дізналося, в черговий раз приїхавши на Луганщину.
Від високої температури потріскав посуд, скло, розплавився пластик. Але ангели, що стояли в дитячій кімнаті на поличці, залишились цілими!
На оселю було важко дивитися. Здавалось, дім помер, забравши благополуччя сім’ї. Старші діти запитували у батьків: «Де ми тепер будемо жити?» Аня їх заспокоювала: «Нічого, поки що розмістимось у вцілілій кімнаті».
Але як жити без даху над головою? Мама Анни забрала дітей до себе, а подружжя приводило в порядок одну кімнату. Всі ці чотири роки Анна й Олександр відбудовували свій дім.
Уперше цю історію розказала Олена Стеценко — директор і засновник музею ангелів «На крилах», який кілька років тому відкрився в Кремінній, — і показала дві закопчені фігурки фарфорових ангелів. Анна доповнює цю розповідь:
— Пожежа знищила всі наші речі. Від високої температури потріскав посуд, скло, розплавився пластик. Але ангели, що стояли в дитячій кімнаті на поличці, залишились цілими! Тільки від кіптяви вони перетворились на чорних. Але найбільше ми були вражені тим, що сталося з нашим іконостасом. У кутку були зібрані п’ять образів. Вони не згоріли і навіть не почорніли від диму.
Коли будинок після «реанімації» був готовий, Аня вирішила прикрасити його фасад малюнком, сюжет якого на прикладі її сім`ї буде нагадувати про те, що довелось пережити. Так на фасаді з’явився мурал.
Він імітує пробоїну в стіні у вигляді карти України, крізь неї видно згорілу дитячу кімнату і те, що від неї залишилось: закопчена розбита люстра, частина меблів та ікона…
Анастасія ПОЛТАВЕЦЬ,
Луганщина.ua
