«Дурманом сладким веяло»

Українці — ​народ недовірливий. «Недовіра є атрибутом життя, сповненого загроз. Хто довіряв — ​загинув», — ​пояснює цю національну рису аналітик Євген Глібовицький. Але час від часу такий інстинкт самозбереження в нас притупляється. На біду, це припадає на час виборів: люди ведуться не просто на порожні обіцянки популістів, а на відверту брехню.

Ось, здається, в кандидата на лобі написано: «Бреше, як дихає» — ​а треба ж такому, його рейтинг тримається! Щоправда, в цьому разі маємо говорити насамперед про «неї» — ​Юлію Тимошенко, яка є просто віртуозом «брехливого жанру».
І це не голослівна фраза. Лідерка «Батьківщини» другий рік поспіль міцно утримує першість зі знаком «мінус» у моніторингу незалежної аналітичної платформи VoxUkraine. У дослідженні, оприлюдненому 7 лютого, трійку найбільших брехунів склали Юлія Тимошенко, Вадим Рабинович і Олег Ляшко.

Серед 248 проаналізованих цитат Юлії Володимирівни за останній рік — ​на телебаченні, в інтерв’ю, на мітингах — ​правда становить лише 31%, маніпуляція — ​27%, перебільшення — ​8%, відверта брехня — ​33%. Вдумайтеся: із кожних десяти заяв цієї кандидатки хіба що три — ​правдиві, а сім — ​це те, чим дурять нашого брата. Пускають пил в очі.

До речі, у Рабіновича — ​32% правди, в Ляшка — ​41%, у Бойка — ​45%. Решта кандидатів правдиві більш як наполовину.

Приклад, на якому акцентує редактор проекту VoxCheck Олена Шкарпова: Тимошенко часто говорила про те, що показники економіки України впали удвічі. Це не відповідає дійсності. У той період, який мала на увазі екс-прем’єрка, йшлося про мінус 11,7%. А в останні 12 кварталів економіка зростає!

Суспільна думка українців всотує переважно негатив щодо влади. Бо ж формується, як у приказці: одна збрехала, друга не розібрала, а третя по-своєму перебрехала.

Але хіба наш «мудрий» народ на таке зважає? Суспільна думка українців всотує переважно негатив щодо влади. Бо ж формується, як у приказці: одна збрехала, друга не розібрала, а третя по-своєму перебрехала.

Зі свіжого. «У найгірші часи такого не було! Україна посіла перше, вдумайтесь, перше міс­це в світі за рівнем корупції!» — ​заявляє Тимошенко на своєму Youtube-каналі. І знов бреше, як вовну чеше. Бо у світовому індексі сприйняття корупції від Transparency International Україна займає 120-те місце серед 180 країн, випереджаючи половину держав екс-СРСР, зокрема й Росію. При цьому після втечі Януковича наша позиція постійно поліпшується. Тоді як (цього Леді Ю чомусь не каже) за часів прем’єрства Тимошенко Україна скотилася на ганебну 146-ту сходинку.

Трохи раніше лідерка «Батьківщини» приводила дані ООН, згідно з якими 1 млн 200 тис. в Україні голодує. «Ми — ​аграрна, заможна, розвинена країна. Такі речі не можуть робитися випадково», — аргументувала Тимошенко «генацид» і «зубажіння» в ефірі телеканалу NewsOne. Насправді ж звіт Всесвітнього продовольчого фонду ООН із подібними цифрами щодо осіб, яким бракує харчів, стосується воєнного регіону — ​Донбасу, а не всієї України.

І ще одне. За словами Тимошенко, у нас так багато бійців гине на фронті, бо «забирають із родин молодих хлопців, які не навчені військової справи, і кидають на фронт». Брехлива кремлівська страшилка. Насправді війська на Донбасі вже давно комплектуються суто з контрактників, з попереднім досвідом служби й навчань. А строковики залишаються в тилу. Як тут не згадати, що за часів прем’єрства Юля обіцяла з 1 січня 2009 року перевести всю українську армію на контрактну основу. Але не виконала обіцянки й близько.

Саме в цьому найбільше лихо: брехня Тимошенко — ​не просто слова на вітер, а й нереалізовані цяцянки з програм, на яких вона приходить до влади. А обіцяного і не зробленого за 22 роки Леді Ю в політиці було стільки, що їх не порахують жодні «вокс чеки».
Однак деякі виборці, на жаль, ладні пробачити весь цей обман та купитися на словесний єлей: «Гарантую! Ціна на газ для населення буде знижена удвічі!» Та невже? А пригадайте хоча б, як «помаранчева» Тимошенко так само язиком без кісток обіцяла за два роки повернути населенню вклади радянського Ощадбанку? Отримали лише жалюгідну «Юлину тисячу», і то не всі.

А щодо газу, то слід пам’ятати не лише слова, а й справи: цінову аферу Юлі з Путіним, коли газ для України подорожчав більш як удвічі, ще й за схемою «бери або плати».