Іван Свіржевський: «Тирсу для опалення заготовляю ще влітку».
Колишній атовець разом із батьком вирощують 12 сортів перцю та 50 сортів помідорів
Іван та Сергій Свіржевські з Дубечна Старовижівського району продають розсаду та овочі в усі навколишні села
На подвір’ї їхнього будинку на околиці села вже димить теплиця. Батько і син Свіржевські розпочали традиційний цикл вирощування овочів. Наразі господарі ще тільки прогрівають ґрунт для розсади. Необхідно, аби його температура сягнула не менше 10 градусів. Для цього треба топити з тиждень часу.
Обігрівають теплицю саморобними котлами. Всередину бочки вставляють товстий кілок, а навколо нього міцно набивають тирси чи стружки. Відтак кілок витягують і підпалюють лучиною тирсу. Вона повільно тліє і нагріває приміщення. Особливо мені сподобалася конструкція одного з котлів: кришка лягає у паз, заповнений піском. Легкий поворот навколо осі, кришка вгрузає в пісок — і опалювальна камера надійно закрита, диму немає. А відчиняти легко: просто підняти кришку вгору.
На одне завантаження потрібно два з половиною мішки тирси. На мінімальних оборотах її вистачає на 24 години, а якщо надворі мороз — то лише на півдоби.
— Ця бочка горітиме як мінімум ще чотири години, Іван піднімає кришку на одному котлі, де внизу ще жаріє.
«Ви, певно, щось знаєте, що у вас така розсада хороша».
— Я її засипав ще о 6–й ранку, — в теплицю заходить Сергій Йонович. — Тут готуємо все, а в хаті вже посіяно 6 ящиків перцю. Цього року буде менше, ніж торік, — приблизно 25 тисяч кущів. Нашу розсаду дуже люблять. Якось один чоловік звернувся до мене: «Ви, певно, щось знаєте, що у вас така розсада хороша». А я тільки руками помахав, щось там ніби пошептав. Бо що маю казати? — сміється старший господар.
Окрім пікірованих перців, дубечненські городники продають і сіяну розсаду (її висівають одразу рідше). Вона дешевша, бо потребує менших затрат праці. Має не настільки розвинену кореневу систему, але через те, що рослину не пересаджують, вона менше хворіє і в результаті достигає одночасно з пікірованою.
За чималий час, відколи Свіржевські займаються городництвом, вони вже випробували чимало сортів помідорів. Багато відсіяли через невідповідність нашому клімату або ж через смакові якості. А ті, що залишилися у їхньому списку, варті уваги. Покупці просять такі, як Волове серце, Рожевий велетень, Чорний принц. З надранніх варті уваги Бета, з ранніх — Ляна, Санька, Ефемер, Зінуля, Золоті куполи, на консервацію — Сливка низькоросла, Ріо–гранде, Надєжда, Уліссе тощо. Усього Свіржевські вирощують 12 сортів болгарського перцю та 50 сортів помідорів. Але не забувають і про огірочки. Для них у теплиці також підготовлені ящики з ґрунтом.
— Цього року огірків буде посіяно 400 кущів, — каже Сергій Йонович. — А ще запланували виростити 1400 кущів помідорів і 400 кущів перцю.
Сергій Свіржевський може похвалитися своїми помідорами.
