Ініціатор творчого проекту впевнений, що допомагати передусім треба саме тим людям, які самі собі допомагають відбутися у своєму житті, бо на таких тримається світ.
Сергій Мартиняк відверто про «Своїх»*
Знаний на Волині і далеко за її межами підприємець, політик, народний депутат двох скликань, благодійник та меценат наприкінці минулого року став ініціатором унікального творчого проекту «Свої». Він проходитиме у п’ятьох районах Волинської області: розпочався у грудні з гучних та яскравих презентацій за участі українських зірок Арсена Мірзояна й Тоні Матвієнко і триватиме до вересня 2019 року. У чому суть і мета проекту? Що від нього нам очікувати далі? Про це ми вирішили дізнатися, так би мовити, з перших уст. Отже, мій співрозмовник — Сергій МАРТИНЯК
«Наш проект – це противага принципу «розділяй і владарюй»
— Пане Сергію, географія «Своїх» обмежується п’ятьма районами Волині, що територіально збігається з вашим виборчим округом, де ви є народним депутатом, а заявлені строки цієї події — це фактично терміни майбутньої виборчої кампанії до Верховної Ради. Тож чи не є творчий проект «Свої» політичним передвиборчим проектом Сергія Мартиняка?
— Ваше запитання досить однозначне, але такої ж однозначної відповіді на нього у мене немає. Так, 2019-й — це рік виборів. Тому все, що роблять політики усіх рівнів у цей період, цілком логічно вважати передвиборчою агітацією. Але, погодьтеся, це дуже спрощений погляд на життя, яке значно ширше за суто політичну площину. Тому я не стану стверджувати, що творчий проект «Свої» не має жодного стосунку до наступних парламентських перегонів. Якщо він когось із моїх виборців зайвий раз переконає на мою користь, що у тому поганого? Але скажу відверто, що розраховувати на великий електоральний зиск від подібних заходів не варто. Для цього існують куди більш дієві інструменти. Натомість я хочу звернути вашу увагу на те, що у творчого проекту «Свої» є інші, значно важливіші, аспекти.
— То які ж вони?
— Перший криється у самій назві: «Свої». Сьогодні ми живемо у стані війни з північним сусідом. І ведеться вона не тільки в зоні безпосереднього військового зіткнення, але й здебільшого у наших з вами головах. Чули гасло будь-якої імперської політики, відоме з часів давнього Риму — «Розділяй і владарюй»? Уявляєте, скільки різних технологів сьогодні працюють над тим, як іще більше розділити український народ на частини, як іще більше посварити їх між собою? Щоб ми навіть забули про те, що всі ми тут — свої одне одному. Живемо на своїй землі, говоримо своєю мовою, плекаємо свої традиції, народжуємо і виховуємо своїх дітей, співаємо свої пісні… Ми сподіваємось на свій український розум, свої золоті руки, своє щире серце. Ось те головне, що, власне, завжди нас об’єднувало і продовжує об’єднувати. Наше давнє українське гасло «Свій до свого по своє»! Дотримання цього принципу забезпечувало нам виживання у найскрутніші часи. Помітне загострення отого «розділяй і владарюй» у нас в державі вже традиційно відбувається саме під час виборів. Найважливіша справа сьогодні — нагадати про це всім нам, щоб ми бодай не забули у політичних протистояннях, хто ми є насправді: одна велика українська нація! А тепер скажіть, хто з нас ладен єднатися насамперед? Політики? Бізнесмени, чий бог — суцільна конкуренція?
— Думаю, найлегше знаходять спільну мову творчі люди…
— Саме так! І це другий суттєвий аспект нашого творчого проекту: для того, щоб об’єднати цих творчих людей, їх треба як мінімум знайти, познайомити, надати можливість брати участь у спільному заході. Власне, у цьому і полягає головна мета проекту «Свої», яку ми перед собою поставили.
«Мало бути талановитим. Дуже важливо донести свою думку та ініціативу до інших людей»
— Але чому такий без перебільшення важливий для всієї сучасної України проект сьогодні відбувається тільки у п’ятьох районах Волині?
— Все починається з малого. Я можу забезпечити старт цієї ідеї там, де народився, де знаю людей, а вони знають мене. Там, де я живу, працюю і є народним депутатом. Якщо наша ініціатива покаже себе з найкращого боку, сподобається в інших районах Волині, якщо вона стане обласним проектом, а може, згодом вийде й за межі краю — ми будемо дуже раді. Але все має свій початок. І сьогодні він саме тут: у Луцькому, Рожищенському, Турійському, Локачинському і Горохівському районах.
Сподіваємось на свій український розум, свої золоті руки, своє щире серце. Ось те головне, що, власне, завжди нас об’єднувало.
— У всіх цих районах відбулися презентації проекту. Люди скрізь реагували дуже схвально. Ідея знайти, дати розвиток і об’єднати таланти у кожному селі надихає. Але як цього досягти? Адже у вашому окрузі більше двохсот населених пунктів…
— Ми живемо у часи, коли подібні задуми цілком реальні, якщо правильно користуватись тими засобами комунікації, які пропонує всім нам ХХІ століття. По-перше, ми створили сайт проекту: www.свої.com, на якому кожен охочий може дізнатися про положення наших конкурсів, напрямки проекту, умови участі в ньому, про його новини, підтримати своїх друзів, обмінятися творчим досвідом та ідеями. По-друге, ми використовуємо для цього й соціальні мережі. У нас є відкриті групи творчого проекту «Свої» у «Фейсбуці» та «Інстаграмі», до яких може доєднатися будь-хто, у кого є таке бажання. А бажання — тут головне. Мало бути талановитою людиною. Дуже важливо прагнути донести свій талант, творчі досягнення і доробки, свою думку та ініціативу до інших людей, поділитися з ними своїм натхненням. Тому ми й не шукаємо тих, хто не хоче, щоб про нього знали. Ми шукаємо тих, хто має ініціативу бути знайденим і знаходить нас сам. Це рух у зустрічних напрямках. Тому зустрічі і відбуваються.
— Медійними обличчями вашого проекту стали Арсен Мірзоян і Тоня Матвієнко. Чому ваш вибір припав саме на це зіркове подружжя?
— Тому що вони справді — Свої. Патріоти України. Ті, хто своєю працею і творчістю реально збагачують рідну культуру. Вони щиро люблять людей і ті віддячують їм взаємністю. Я дуже радий, що цей проект познайомив мене з митцями особисто. Також дуже ціную творчість Ніни Матвієнко і сподіваюсь, що згодом вона теж долучиться до участі у «Своїх», до речі, вона дуже цікавиться цим проектом. По-друге, Арсен Мірзоян — це приклад того, як звичайна людина, робочий хлопець досягає всього, чого прагне, якщо має велике бажання, шукає можливості і необхідні ресурси, щодня наполегливо працює над здійсненням власної мрії. Саме цю потужну творчу силу ми хочемо пробудити в усіх учасниках нашого заходу. Я впевнений, що допомагати передусім треба саме тим людям, які самі собі допомагають відбутися у своєму житті. На таких тримається світ. Я думаю, ми віднайдемо їх якнайбільше.
Олена СЄРГЄЄВА.
