Які таємниці Жанни д’Арк дивують не менше, ніж її героїзм?
Події, які відбувалися хоча б століття тому, з часом невпинно обростають легендами, домислами, і часто надуманими. А уявіть, що стається з фактами віком понад півтисячоліття? Історія французької селянки за цей час змінилася до невпізнання. І що дивно — не завжди у бік пафосу та фантастичного героїзму
Сімдесят обвинувачень у сімнадцять років
Дослідники хай і короткого, але яскравого життєпису дівчини (її стратили19–літньою) тепер знайшли пояснення багатьом речам, які дивували і бентежили сучасників Жанни. Та що там дивували? Можна упевнено сказати, що передовсім лякали. І то страшили настільки, що через свою інакшість бідолаха і поплатилася життям.
Історія Жанни д’Арк відома всім. ХV століття, триває Столітня війна між Англією та Францією. Причина одвічна — суперечки за територію. І раптом на 70–му році конфлікту серед командувачів французького війська з’являється 17–літня дівчина. Вважай, сучасна одинадцятикласниця. У битвах за звільнення багатьох міст вона провела майже два роки, кілька разів зазнавала поранень, зрештою потрапила в полон до бургундців, союзників англійців, які й стратили її привселюдно на багатті в місті Руані.
Пунктів звинувачень дівчини було майже сімдесят. Дощечка на стовпі, до якого її прив’язали перед спаленням, свідчила: «Жанна, яка називає себе Дівою, — єретичка, віровідступниця, відьма, окаянна богохульниця, кровопивця, служниця сатани, розкольниця». Перший пункт про єретичку був головним під час хоч і примітивного, але суду. Що саме вкладали середньовічні слуги Феміди в слово, яке зараз трактують як відмінне від загальноприйнятого віровчення, достеменно з’ясувати не вдалося. Але якщо навіть носіння чоловічого одягу було у списку Жанниних «гріхів», то залишається тільки здогадуватися, чого нагромадили в ту страшну і фатальну для неї єресь.
Вона могла бути Жаном?
За п’ять століть удалося розкрити деякі таємниці найвідомішої француженки. І ті ж чоловічі штани, які коштували дівчині життя, з огляду на висновки сучасних істориків й антропологів уже не видаються таким безглуздим і надуманим фактом.
Жодних прижиттєвих портретів дівчини не збереглося. Давні описи свідчать, що вона була чорнявою, доволі високою та мала дивовижну фізичну витривалість. Остання характеристика найбільше зацікавила вчених. Адже як так — зовсім молода, струнка і худорлява дівчина по кілька діб носить важкі ковані обладунки і не виснажується, як це мало би статися з її однолітками?
Учені дійшли висновку, що французька героїня мала рідкісний вид гермафродитизму — синдром Моріса. При цій спадковій патології організм має чоловічий набір хромосом, але зовні розвивається за жіночим типом. Як своєрідний бонус за неможливість народити дитину такій жінці дається хороший фізичний розвиток і неабияка витривалість. Це твердження пояснює і порівняно швидке одужання Жанни від кількох поранень стрілами й арбалетами, вправний штурм високих неоковирних огороджень тогочасних маєтків.
«Францію врятую… я?»
Сенсацією в дослідженнях стало й те, що більшість військових досягнень сміливиці приписували… дарма. Вона особисто не йшла в бій, не вбивала людей, а більше працювала як талановитий стратег і вправний мотиватор. Замість меча вона тримала французький стяг, який і був орієнтиром для вояків: знамено на місці — з керманичкою все в порядку, тож сміливо вперед! Неписьменна, вона напрочуд досконало володіла вмінням публічних виступів. Казали, що після її слів навіть смертельно поранені воїни вставали і знову йшли в бій.
Казали, що після її слів навіть смертельно поранені воїни вставали і знову йшли в бій.
Тепер ці вміння тлумачать як володіння гіпнозом. І така версія цілком має право на існування, адже багато джерел свідчать про не зовсім звичайний внутрішній світ Жанни. У 12 років у неї почалися галюцинації. Пізніше з’явилися видіння. На суді перед стратою полонянка свідчила, що якось, коли вона працювала в полі, до неї спустилися святі Михайло, Катерина, Маргарита і назвали її тією, що врятує Францію.
Підвести самого Господа дівчина не могла і тому вирушила відвойовувати загарбані англійцями землі. Ті ж голоси звеліли обрізати коси і вдягнути чоловічий одяг. Дивина, але чимало передбачень, які нібито Бог передав людству через Жанну і які стосувалися ходу англо–французької війни, збулися.
Тож однозначного висновку хто вона — ясновидиця чи хвора на шизофренію — немає і, вочевидь, уже не буде. Але факт залишається фактом: проста, зовсім юна селянка підняла народ на боротьбу, повівши за собою цілу армію. І хтозна, якою була б сьогодні сучасна Франція, якби не дивакувата і смілива дівчина у штанях.
На прохання матері закатованої, через 25 літ її справа була переглянута. Страчену визнали безневинно засудженою, а у 1920 році канонізували. У місті Руані, там, де спалили Жанну, досі стоїть білий прапор.
А нам у спадок від хороброї діви дісталась… зачіска. Польський перукар, який проживає у Франції, на початку ХХ століття представив публіці стрижку «короткий боб». Майстер зізнався, що його надихнула на такий образ якраз–таки смілива та неординарна Жанна.
Є і така версія
Український антрополог Сергій Горбенко на початку 2000–х зробив сенсаційну заяву: Жанна не загинула у вогні, а дожила до 57 років. Він нібито знайшов і дослідив її череп, після чого і зробив такий висновок.
Чутки про це завжди ходили у Франції. Казали, що полонянка зуміла втекти до Люксембурга, звідки надходили звістки до її рідного брата. Попри домисли, на користь цієї версії свідчили деякі дивні факти: при суворій дисципліні та скрупульозності інквізиторів немає запису про витрати на страту Жанни д’Арк, тоді як записи про грошові суми на дрова й інший «антураж» для аналогічних вироків наявні. Поміст, яким вели дівчину до багаття, тісно оточили солдати і розгледіти, кого саме ведуть, було неможливо. Засудженій закрили обличчя, чого раніше під час таких катувань не робили.
За матеріалами
tsikave.ostriv.in.ua,
uayakfaq.ru, dovidka.biz.ua,.wordpress.com
Передрук або відтворення у будь-якій формі матеріалів, розміщених на інтернет-сторінці «Волинь-нова» volyn.com.ua, без письмової згоди видання заборонено.