Курси НБУ $ 41.99 € 43.65
«Я за Васю, а ті, хто за Толіка, – ​це дебіли»

Ми маємо навчитись спілкуватись без хамства, незважаючи на розбіжності поглядів.

Фото: psyfactor.org.

«Я за Васю, а ті, хто за Толіка, – ​це дебіли»

Днями моя добра знайома Ірма Вітовська-Ванца виставила дуже зрозумілий мені пост. Справа в тому, що Ірма підтримала одного з кандидатів у президенти. У коментарях до її дописів у «Фейсбуці» посипалось, цитуючи саму Ірму: «Сук@, зрадниця, агентка, брехлива, соска, дура, продаласьзагрошіканфєтизванієкрісломіністра, бл@дь… і ще багато «приємних» слів»…

Ірма у своєму пості обурилась. І я солідарний з нею. Якого біса?!! Якого, панове?!!!

Ти за Колю, я за Галю! Ну і?!!! В чому проблема?! Невже ми не можемо висловлювати свої політичні вподобання без приниження опонентів?!! Ну ми ж можемо просто говорити: «Я за Васю»! Але нііі… Ми маємо обов’язково сказати: «Я за Васю, а ті, хто за Толіка, — ​це дебіли»!!!

Я неодноразово писав у своїх постах про те, що культура спілкування наших громадян у соцмережах — ​нижче плінтуса. Часто бачив це у коментарях під своїми постами. Але зараз не про ботоферми.

Люди! Так не можна!

МАЄ БУТИ ПОВАГА!!!

Повага до думки опонента!

Дідько забирай! За що розпинаєте одне одного?! Юліні Петіних. Петіни Вовиних. Вовині Петіних. А за кожним із цих імен стоять мільйони людей! Мільйони!!! Яким далі жити в одній країні!

Я трішки почекаю, поки суспільство, яке нагадує неврівноваженого підлітка, переживе «перехідний вік» і хоч трохи буде нагадувати вихованого молодого чоловіка, що не сякається на тролейбусній зупинці і не матюкається в присутності дітей.

Причому люди в основній своїй масі геть зовсім не послідовні у своїй ненависті. Не вірите? Ну, дивіться… Ви масово цитуєте слова Кузьми про те, що та «пиз…та у Верховній Раді має бути стріляна і пиждж…на»! Ставите під цією цитатою лайки і шарите! Круто!!! Ну бо ж якісь інопланетяни нам цю Верховну Раду принесли, а не ми її вибрали!!! Чуєте, зайчики, які то все лайкають і шерять… А чого ж ви не штурмуєте тюрму, де сидить Надя Савченко?! Вона ж збиралась зробити все, що заповідав кумир!!! Підірвати к «єбє…ям» парламентську залу і добивати гранатами і з калашів. Ну?! Все, як чоловік казав! Будете голосувати за Надю?! Вона ж чітко виконує заповіт Андрія!!!

Паяци ви!

Що найсмішніше: половина з тих, хто зараз захоплюється Кузьмою, вже забули, як обливали його брудом під час Помаранчевої революції за підтримку Партії регіонів і Яника!

Наше суспільство далеко не безнадійне, але має хронічні вади. Занадто багато людей, у котрих є дві системи координат думок: їх і неправильна! Усі, хто не розділяє їхньої точки зору, — ​вороги. Право на помилку? Забудь!

Не помиляється тільки той, хто нічого не робить. А критикують, зазвичай, ті, хто якраз нічого не робить. Бо це дуже зручно. Критикувати.

Виставив звіт про освоєння коштів на армію — ​купив не те, купив не тим, «лучше б детям помог»!

Мій друг, закарпатський журналіст, оприлюднив відео, на якому словацький митник вимагав у нього невеличкий хабар. «На кавічку», себто на каву. Мовляв, традиція така. Після того, як відео з’явилось у мережі, — ​скандал на рівні профільного міністерства у Словаччині. Міністр робить спеціальне звернення. Перевірки їдуть на митницю. А у мого друга під відео коментар «Ну і? Подумаєш. А з нашими митниками таке відео виставити слабо?»

У Тернополі мерія виділяє кожного року певну суму з бюджету на реалізацію грантових проектів. Представники громадських організацій, які претендують на ці кошти, влаштовують такі срачі в коментарях під постами один одного, що незрозуміло, як вони потім вулицями ходять (місто маленьке, зустрітись в реалі можна швидше, ніж в онлайні).

Ми маємо навчитись спілкуватись без хамства, незважаючи на розбіжності поглядів. Ми маємо давати один одному шанс на помилку і маємо вміти визнавати їх.

Ну от, приміром, я. Був проти мовних квот на радіо. Власне, не так проти квот (поправочка), як проти методів, якими ці квоти насаджувались. Вони вводились без врахування інтересів людей, які рулили в той момент радіоринком і теж були не проти квотування, але вимагали прислухатись до них. Я БУВ НЕПРАВИЙ, бо реально вважав, що радіо-лоббі обійде квоти, просто доставивши по 1–2 пісні «ОЕ» чи «Бумбоксу» на годину і таким чином в ефірі нічого не зміниться. Квоти будуть, але молодим гуртам це не допоможе. І перших кілька місяців так і було. А потім… потім музичні редактори почали шукати, кого б то ще поставити в ефір. І тут, до речі, знадобився і Національний відбір на «Євробачення». Хто б що не казав про Костю Меладзе, але він відкрив широкому глядачеві великі і смачні гурти — ​«Сальто Назад», «Пані Валькова», «Вів’єн Морт» тощо. Зрештою, квоти квотами, а мовне питання — ​це ще й територія держбезпеки і подальшої самоідентифікації нації. Тому визнаю, що мої опоненти були в більшій мірі праві, аніж я.

Так, я помилився. І? І що? Я від того став поганим громадянином? Ворогом країни?

За часів, коли ця тема мусолилась у соцмережах, я вислухав десь приблизно те ж саме, що зараз Ірма, яка просто наважилась вголос заявити про підтримку одного з кандидатів у президенти і, що головне, зрозумілою мовою аргументувала свою позицію. Тоді дізнався, що я «г@ндон, що працюю на жи…вському каналі і що я «псевдопатріот», який піариться на АТО, а реально «московська консерва». Місцями навіть зачіпалась моя сім’я і моя дружина. Мою маму примудрялись обзивати в контексті зачаття мене. Це був просто якийсь фестиваль невігластва, до якого долучались як аноніми з фейкових сторінок, так і відомі в країні лідери громадської думки!

І от на фоні тисяч ваших коментарів під моїми постами і листами в особисті повідомлення, де ви писали мені «йди в президенти», я кожного разу ловив себе на думці: скільки з вас харкнуть у мій бік, коли зі всіх каналів вам будуть розказувати, що я родич Хомутинника і балотуюсь за його гроші (☺), скільки з вас будуть смакувати мої «скелети з шафи» 10–15-річної давності, скільки моя родина буде змушена вислуховувати про мене і про себе лайна, яке хтось щедро накидатиме на вентилятори по всій країні?!!

З вашого дозволу, я трішки почекаю, поки це суспільство, яке наразі нагадує неврівноваженого підлітка, переживе «перехідний вік» і хоч трохи буде нагадувати вихованого молодого чоловіка, що не сякається на тролейбусній зупинці і не матюкається в присутності дітей.

Дякую за увагу.

Сергій ПРИТУЛА, телеведучий, актор, гуморист, волонтер.

Telegram Channel