Чому чоловіки завжди повертаються, а жінки йдуть назавжди
Вона вбила мене наповал своєю непідробною наївністю. Бажаючи зустрітися, ніколи не говорила про це прямо, а придумувала невинні хитрощі, типу — подивитися на її нову блузку, сумочку або нові світлини
Такі жінки сильно псують чоловіків. Ти вже знаєш, відчуваєш, що вона твоя і нікуди від тебе не дінеться. Але розлучатися з нею не хочеш. До неї завжди можна повернутися. Вона тебе любить. Тому зрозуміє і пробачить.
Тверезий ти завжди з нею. Тому що у неї є головна риса — вірність чоловікові, з яким вона зустрічається. Вона не вміє поводитися по–іншому.
Вірність, як і дружбу, не можна купити. Ти знаєш, що твій друг — нехлюй по житті, яких ще треба пошукати. Але він не ідіот, і тому він твій друг. У важкі моменти він завжди буде поруч і завжди допоможе. Це головне. Та коли все добре і ви знову зустрічаєтеся, то величина вашого нехлюйства збільшується вдвічі. Тому ти з друзями користуєшся ще й іншими дівчатами — незамінними атрибутами веселої п’яної компанії.
Вірність, як і дружбу, не можна купити.
Їй, звичайно, часто скаржився на зайнятість на роботі та на те, що немає часу. А вона вірила — чому б і ні.
Потім я втомився обманювати і сказав, що нам треба розлучитися. Їй було важко, але вона зібралася і промовила:
— Добре, якщо вважаєш за потрібне.
— Не ображаєшся на мене?
— Ні, з тобою у мене пов’язані тільки хороші спогади.
Вона ніколи не писала відвертих, непотрібних смс–ок. Подзвонила через кілька місяців тільки раз. Наївно дізнатися, чи не потрапив я в якусь там аварію на дорозі… Сам я чув про неї вперше.
— Ні, все нормально.
Потім у місті був такий сильний ураган, що ламав дерева. І мені чомусь захотілося почути її.
— Привіт. Я чекав, що ти сама зателефонуєш дізнатися, чи не впало на мене дерево після того урагану… Але не дочекався і тому вирішив набрати тебе сам.
Вона довго сміялася з цього. Вона, як і раніше, була моя.
Я ж, як і раніше, гуляв направо і наліво. Але це теж рано чи пізно набридає. От і вирішив повернутися. І одного вечора зателефонував їй…
Як виявилося, невчасно. Просто капець, як невчасно — через хвилину по грудях мовби пройшлися бензопилою…
Ви колись були в ліжку з дівчиною, щоб їй у цей час телефонував хтось інший?.. А вона, лежачи поруч із тобою, говорила йому, що сьогодні теж зайнята, що знаходиться на дні народження у подруги, і тому так голосно грає музика… Потім скаржилася тобі, як дістали її залицяння цих настирливих чоловіків з її роботи, з її курсів…
Прекрасна ситуація, як вважаєте?… Ти тоді пестиш її знову й знову… І відчуваєш себе найкращим, переможцем. Що тобі до того, нехай телефонують, козли… Вона все одно буде тільки твоєю.
І ось у такий момент зателефонував я сам. Не зняти слухавки вона не змогла, і я почув приглушену музику і заспаний, незадоволений голос чоловіка.
— Так. Привіт…
— Ти можеш зараз розмовляти ?
— Ні. Я тобі передзвоню.
Вперше за багато місяців вона не передзвонила. Ні цього вечора, ні наступного… Звичайно, я все зрозумів. Не телефонував і не діставав розпитуваннями. Я знав її. Вона вже не піде від нього і тим більше не буде йому зраджувати.
У тебе може бути багато жінок. Але назавжди запам’ятаєш ти тільки одну–двох із них. Тих, які були тобі вірні. Але зрозумієш це тільки тоді, коли вони від тебе підуть.
Це тільки чоловіки повертаються. Жінки йдуть назавжди.
Сергій БЛОХІН,
tutkatamka.com.ua
