«Немає Європи без України»
Дорогі українські друзі! …Насамперед хочу подякувати вам за стійкість. Ви встояли у найважчу мить вашої історії. Ви встояли і будете залишатися гордими та незламними всупереч геополітиці, всупереч злим намірам агресивного сусіда і всупереч байдужості та лицемірству багатьох впливових гравців світової політичної сцени… Досі чую слова з вірша Галини Крук, написаного в ті драматичні лютневі дні.
Усі ми, Європо, так глибоко стурбовані, що деякі навіть убиті. Чисть частіше Ютюби, щоб тутешня жорстокість не разила твоїх громадян. Деякі з наших ніколи тебе не побачать на власні очі. В тебе теж щось із зором, Європо, ти вперто не бачиш вибитих їхніх очей і вогнепальних ран. Деякі більше не зможуть, Європо, не гнівайся, навіть руки тобі дати (хіба що протези!), навіть торкнутись культури твоєї минулих віків. Сторожи свої межі, Європо, щоб тебе не торкнулося раптом, прислухайся, на всякий пожежний, чи ми кричимо ще від ударів прикладів, армійських чобіт і кийків.
Але багато з нас почули ваш крик, вслухалися в це волання і зрозуміли… І тому сьогодні тут, у Верховній Раді України, можу повторити перед вами не лише від свого імені, а від імені всього Європейського Союзу: ми з вами! І ми хочемо вам і надалі допомагати.
Саме тут хочу підтвердити перші слова Угоди про асоціацію: Європейський Союз визнає європейські прагнення України і вітає її європейський вибір. Хочу повторити, що Європа ніколи не визнає російську анексію Криму і не відмовиться від санкцій, аж поки Москва не виконає своїх зобов’язань.
…Часто повторюю своїм колегам у Брюсселі: не вчіть їх бути Європою, вчіться у них, що таке Європа.
…Часто повторюю своїм колегам у Брюсселі: не вчіть їх бути Європою, вчіться у них, що таке Європа.
…Коли ми, поляки, починали свій шлях до Європи, Папа Іоанн Павло ІІ сказав світові: «Немає справедливої Європи без незалежної Польщі». Тут і зараз хочу сказати, що немає справедливої Європи без незалежної України. Немає безпечної Європи без безпечної України. А простіше кажучи, немає Європи без України. Ще раз дякую за все.
Але як ваш друг маю привілей висловити кілька міркувань. Боронь Боже, не хочу вас повчати…
По–перше: не завдайте один одному надмірної шкоди на найближчих виборах.
Ваша історія, як історія і мого народу, підтверджує, що внутрішні конфлікти в наших двох країнах є найбільшим подарунком для третьої сторони. Також пам’ятайте, що ваші опоненти в Європі чекають на будь–який привід, аби зіпсувати нинішню солідарність між Брюсселем і Києвом, а різкий конфлікт між вами може виявитися саме таким приводом. Тож сперечайтеся в міру і лишайтеся єдині в справах, які мають найважливіше значення для України.
Друга порада: вдумливо оминіть спокуси радикального націоналізму і популізму, так, як ви це робили досі.
Якщо поступимося рецидивам шовінізму і в Європі, і в Україні, то ми неминуче потрапимо в конфлікти, а егоїзм і відстороненість зруйнують нашу політичну спільноту. Відповіддю на націоналізм є, як правило, інший націоналізм з наслідками, які легко передбачити. Основи об’єднаної Європи — це примирення замість реваншизму, солідарність замість егоїзму, історична правда замість пропаганди. Небезпечні спокуси радикального популізму народжуються з комплексів і слабкості, а українці мають усі права і підстави почуватися нині гордими і сильними. Україна надто велика, аби для почуття величі потребувати наркотика популізму.
Третя порада: не наслідуйте тих сусідів і європейських політиків, які хочуть усіх переконати, що демократія, заснована на свободі, правах людини, повазі до меншин, свободі думки і слова, — це пережиток минулого і застаріла модель держави, а зараз настає час авторитарної демократії.
В інтересах наших громадян і Європи загалом маємо захищати фундаментальні цінності. Саме за це померли герої Революції гідності.
Четверта порада: будуйте разом доброчесну державу.
Не буду тут читати лекції про корупцію… Лише прошу всіх повірити, що чесність і прозорість влади потрібні не тому, що це вимога Євросоюзу, а тому, що цього потребують ваші громадяни. Не припиняйте позитивних змін, навіть якщо вони болючі для когось.
П’ята і остання порада: повірте у молодь.
Кілька днів тому я приймав у Брюсселі групу студентів, серед яких були українці. Вони попросили сказати вам, що їхнє покоління вже готове взяти на себе співвідповідальність за майбутнє України. Власне, вони і є цим майбутнім. П’ять років тому молоді українці склали іспит, деякі сплатили найвищу ціну. Якщо вони вірять у себе і сьогодні, ви теж можете повірити в них.
Хай живе пам’ять про героїв вашої історії. Хай живе солідарна та об’єднана Європа. Хай живе незалежна і соборна Україна. Слава Україні!
Повний текст: https://www.volyn.com.ua/news/122093-donald-tusk-nemaie-ievropy-bez-ukrainy.
