Народний артист України Анатолій Матвійчук вважає, що наша країна деградує.
Це — дно, панове! Просто неможливо мовчати!
Неймовірно, як же деградувала моя країна, ще донедавна співуча, барвиста, доброзичлива і боголюбива. На що перетворили її перевертні і приблуди, збоченці і шахраї, які сьогодні всюди, куди не плюнь. І от, «Євробачення» — маленька крапелька, в якій відображається весь наш нинішній світ.
Село неначе погоріло,
Неначе люди подуріли…
Тарас Шевченко.
Вибачте, буду матюкатися, бо без цього не можу, мене просто розірве. Це ж треба, бляха, бути такими великими продюсерами, щоб у співучій і гіперталановитій країні, з такими глибинними культурними традиціями, відібрати купку якихось мишей, які мугикають і попискують, снують і повзають по сцені, але не можуть нічого толком заспівати!
Це ж треба, бляха, навиколупувати десь таких пісень, де немає навіть мелодії чи драматургії, а якісь окремі дебільні фрази, які повторюються безліч разів!
Чи ви, сука, всі там звихнулися на намаганні бути моднішими, екстравагантнішими й епатажнішими за цілий світ?!
І що обговорюють журналісти і блогери? Зовсім не те, що вона вульгарна і створює Україні імідж дешевої повії, а те, бляха, що вона має відмовитись від гастролей у Росії.
Чи є у вас взагалі душі і серця? Чи, бляха, ви всі клони, створені для заробляння бабла? Журі! Навіщо ви майже кожному говорили «У вас крута пісня»? Де вона, ця крутизна, в чому?! У вмінні завивати чи гундосити щось у ніс під три акорди? Де голоси і тембри? Де природня краса і харизма? Пісня — це мелодія, гармонія і слово, це магія душі і розмова з Богом! Для вас, журі, це розмова із дияволом… Більшого несмаку і ганьби я не пам’ятаю за останні роки.
Додайте до всього, що нинішнє «Євробачення» відбувається на фоні війни і жорстких виборів. Щиро кажу, краще було б призупинити на рік нашу участь у цьому конкурсі, аніж спостерігати за абсурдом. Тисячу разів перепрошую — але коли замість того, аби об’єктивно оцінювати рівень конкурсанта, запитують його, чий Крим, або обігрують слово «жопа» — то це вже параноя й ідіотизм! Давайте визначимося: або ми воюємо, або проводимо чесний професійний конкурс! ОДНОЧАСНО ЦЕ РОБИТИ НЕ МОЖНА — ЦЕ КОЩУНСТВО!
І як наочне підтвердження сказаного — маємо відповідний результат! В Тель–Авіві нас мала би представляти стриптизерка з бордельним номером і відповідною диявольською заманухою в тексті.
І знаєте, що найбільш образливо?! Там, в Ізраїлі, українців поступово почали поважати. Не як тупих недоумкуватих гоїв, а свободолюбивих і мужніх людей. А що робимо ми? А ми посилаємо до них на конкурс те, що вони називають Шикса (тобто кусок безмозкої плоті, сексуальна лялька, яку й людиною називати гріх).
Ви боялися, панове горлопани, щоби наша фіналістка десь там на прес–конференції не сказала, що Крим — це не Україна? А те, що вона не знає, скільки людей в Росії — чотири мільйони чи чотири мільярди, це нормально? Це не знахідка для журналістів на майбутніх прес–конференціях??! Над нами будуть сміятися, панове, довго і весело!
Слава Богу, НТКУ вирішило, що ця пані не представлятиме нашу країну на «Євробаченні». Але в чому головна причина відмови?! І що обговорюють журналісти і блогери? Зовсім не те, що вона вульгарна і створює Україні імідж дешевої повії, а те, бляха, що вона має відмовитись від гастролей у Росії. А як відмовиться — тоді все ОК: їдь, кохана, облизуй там чиїсь каблуки, а ми всією родиною будемо тримати за тебе кулачки і пишатися нашою ненькою Україною.
Вибачте мені, але дах зриває і кров з очей. До чого, народ, ми докотилися з нашим олігархічним телебаченням, поголовною корупцією і тотальною бездуховністю? У нас тепер ні смаку, ні розуміння, ні духу, ні бажання заперечувати, коли різні виродки нам на чорне говорять біле! І ми хочемо в Європу? Та ми переймаємо у неї найгірше — те, що є для неї найганебнішим, із чим вона намагається боротись: проституція, наркоманія, насилля і моральний бруд.
А ми — це в себе культивуємо! Вирощуємо, як колумбійці наркоту, роблячи на цьому бізнес?! Та вже й так усі борделі світу переповнені нашими «марушками» — куди вже далі?!
Якщо ми не здригнемося від відрази до себе і, виблювавши оте все, чим сьогодні переповнене наше єство, не почнемо будувати іншу державу, згадавши, що таке культура і мораль, то у нашої країни немає шансів.
Спасибі інформаційному простору і Нацраді за це.
Ми — сягнули дна.
Джерело: puer.org.ua
Анатолій МАТВІЙЧУК, поет, співак, композитор, публіцист, народний артист України
