Чому Порошенка підтримує Європа і ненавидить Росія*

«Немає справедливої Європи без незалежної України. Немає безпечної Європи без безпечної України. А простіше кажучи — немає Європи без України» — ці слова належать президенту Європейської Ради Дональдові Туску. Виступаючи на спеціальному засіданні Верховної Ради у зв’язку з 5–ми роковинами початку збройної агресії Росії, він не шкодував компліментів на адресу нашої країни. «Ваша боротьба за незалежність і цілісність України — це не тільки героїчний опір російській агресії, а й систематична реформа вашої держави, економічна відбудова та продумана, розсудлива і послідовна дипломатія», — наголосив у своєму виступі в парламенті 19 лютого Дональд Туск.

Він окремо відзначив ту роль, яку відіграв у поступі України за останні п’ять років її Президент. «Ви маєте причини пишатися. Ваша репутація та репутація всієї країни є дуже високою не тільки в Брюсселі, а й у всіх столицях Європи. І ви заслужили таку репутацію», — звернувся до Петра Порошенка голова Європейської Ради.

І він був далеко не першим світовим лідером, від якого чинний глава Української держави почув такі слова. Дипломатичний етикет не дозволяє керівництву інших країн та міждержавних структур прямо висловлюватися на користь того чи іншого кандидата. Проте з наближенням президентських виборів західні партнери України все частіше дають зрозуміти, хто саме користується їхньою підтримкою. «Я на боці пана Порошенка», — повідомила канцлер ФРН Ангела Меркель під час Мюнхенської конференції з питань безпеки, що відбувалася 15—17 лютого. «Мій сигнал і для вас особисто, і для українців: ми з вами», — там же, в Мюнхені, запевнив Порошенка віце–президент США Майк Пенс, пообіцявши, що у протидії Росії Україна може повністю розраховувати на підтримку Сполучених Штатів.

Дипломатичний етикет не дозволяє керівництву інших країн висловлюватися на користь того чи іншого кандидата. Проте з наближенням президентських виборів Європа та США все частіше дають зрозуміти, хто саме користується їхньою підтримкою.

А спецпредставник Держдепартаменту США Курт Волкер відверто заявив: наразі головна мета Москви — ослабити позиції чинного Президента України. «Вони атакують Порошенка, бо дуже хочуть, щоб він втратив владу. Думаю, сподіваються після виборів домовитися з новим керівництвом на власних умовах», — зазначив Волкер.

Події останніх п’яти років яскраво засвідчили те, що прибічникам євроатлантичної інтеграції було очевидно з перших днів незалежності: безповоротно обрубати загарбницькі щупальці Росії Україні допоможе лише членство в НАТО, якого РФ боїться, як вогню. До слова, окрім Порошенка, про вступ у Північноатлантичний блок не йдеться в програмі жодного іншого з кандидатів, котрі мають шанси пройти в другий тур президентських виборів.

Натомість чинний глава держави чітко наголосив, що вже в 2023 році Україна подасть заявку на членство в ЄС та отримає План дій щодо членства в НАТО. І експерти зауважують: з Порошенком — це цілком реально.

«Отримання членства в НАТО — це передусім тривала і напружена робота на стратегічному рівні, і переривати її не можна. Нинішній Президент із цим впорається, зуміє завершити розпочате і, як він і пообіцяв, у 2023 році одержати від НАТО План дій щодо членства. Закріпивши цей курс у Конституції, Порошенко дав зрозуміти, що з Альянсом — це в України серйозно, і відступати від обраного шляху країна не збирається», — наголошує політолог Олексій Голобуцький.

«Переобрання Петра Порошенко буде прямим сигналом НАТО про готовність початку переговорів щодо ПДЧ», — погоджується його колега Володимир Цибулько.

Скептикам, які вважають такі амбіції нереалістичними, хочеться нагадати про те, як дехто відверто сміявся з перспектив України отримати безвіз із ЄС, крутив пальцем біля скроні у відповідь на очікування допомоги летальною зброєю від США, а сподівання на те, що Українська церква отримає Томос про автокефалію, називав повним божевіллям.

«Якби нам хтось сім років тому сказав, що Україна з нічого зробить армію і під час колосальної кризи отримає безвізовий режим із Європейським Союзом, що ми зараз будемо говорити про членство в НАТО як реальну перспективу, — напевно, нам би ніхто не повірив», — каже політолог Сергій Таран. І наголошує: — Якщо нинішній політичний курс збережеться, то Україна може отримати План дій щодо членства в НАТО вже у 2023 році, а протягом наступних п’яти літ — стати повноцінним учасником Північноатлантичного альянсу».

«Я не бачу, хто з нинішніх кандидатів міг би конкурувати з чинним Президентом на дипломатичному полі», — коментує правозахисник і відомий моральний авторитет Мирослав Маринович. І це таки факт: як дипломат Порошенко серед усіх претендентів на президентську булаву — поза конкуренцією. «За Юлією Володимирівною [Тимошенко] тягнеться довгий шлейф випадків, коли власні чи партійні інтереси вона ставила вище за національні. Володимиру Зеленському легко завоювати симпатії телеглядачів, але західні дипломати «Квартал-95» не дивитимуться. Мало того, його перші пропозиції щодо «встановлення миру» відгонять кричущим невіглаством, якщо не сказати ще сильніше», — наголошує Маринович.

«Серед претендентів чітко викреслилась чорно–біла картина: хто за перемогу і європейський та євроатлантичний шлях розвитку, а хто — за примирення та капітуляцію України перед Росією», — погоджується народний депутат Володимир Куренной.

«Лише повноправне членство в Європейському Союзі та Північноатлантичному альянсі остаточно і безповоротно гарантує нашу українську державну незалежність, нашу українську національну безпеку» — йдеться в програмі чинного глави держави. Його конкуренти про це просто… не згадують. «Я не виключаю, що багато кандидатів просто не хочуть сваритися з Росією», — вважає політолог Таран.

«Серед претендентів чітко викреслилась чорно–біла картина: хто за перемогу і європейський та євроатлантичний шлях розвитку, а хто — за примирення та капітуляцію України перед Росією», — погоджується народний депутат Володимир Куренной.

«Сьогодні ми не збираємося озиратися на Кремль. Не будемо питати дозволу в Путіна, куди нам рухатися далі. Ми йдемо своїм шляхом. Самі ухвалюємо рішення, як забезпечити власну безпеку, суверенітет і територіальну цілісність», — наголосив Президент Порошенко, підписуючи закон про конституційні зміни.

«Для Росії наші вибори — це шанс виграти війну «малою кров’ю». Тобто руками самих українців посадити в крісло Президента поступливу особу, а в парламент — набрати блазнів, які за гроші готові продати навіть рідну маму, — констатує ветеран АТО Леонід Остальцев. — Для цього Путіну треба виграти лише один бій: за уми українців. Тоді й війна буде виграна. І тільки від нас залежить, чи ми йому це дозволимо.

Іван ЛАСТІВКА.