Завдяки особливій формі анруріум отримав свою назву, що в перекладі означає «квітка-хвіст».
«Качан із листком-покривалом»
Так іноді ще називають квітку антуріума, що належить до сімейства ароїдних і налічує близько 800 видів
Рослина поширена у Мексиці, Бразилії та Парагваї. Листки в неї дуже красиві, можуть бути округлі, серцеподібні, розсічені, з матовою і глянцевою поверхнею. Проте головна особливість антуріума — «квіти» різноманітних відтінків: від насичено-червоних до сніжно-білих, є й бордові, сині і навіть зелені. Яскраве «покривало» огортає суцвіття-качан, що може бути булаво-, конусо-, спірале- чи кулеподібної форми та різних кольорів. Самі квіточки щільно розташовані на качані і схожі на ромби чи квадрати.
Якщо догляд правильний, то квітування триватиме з кінця весни до початку осені.
Цей вазон найкраще почувається на східних чи західних вікнах, боїться прямих сонячних променів, тому освітлення ліпше підійде розсіяне. Сприятлива температура влітку — від +18 до +28 °C, взимку — не нижче +14 °C, також слід оберігати рослину від протягів.
Теплої пори року потрібен достатній полив. Антуріум, як тропічна рослина, любить високу вологість. Для створення ідеальної (до 95%) горщик із вазоном занурюють у постійно вологий мох або ж ставлять на піддон із мокрою галькою чи керамзитом, але так, щоб він не був у воді. Аби взимку з’явилася квітка, з вересня збільшують інтервал між поливами. Гарне закладення бутонів і наступне цвітіння стимулюватиме прохолодна зимівля упродовж 1,5–2 місяців (від +14 до +16 °C). Якщо догляд правильний, то квітування триватиме з кінця весни до початку осені.
Необхідно регулярно протирати листя вологою м’якою губкою. Влітку корисні обприскування, але тільки відстояною водою. Слід робити це обережно, щоб на квітці не з’явилися темно-коричневі плями.
Підживлюють тільки навесні і влітку кожні три тижні.
Молоді рослини пересаджують щорічно в більший горщик, дорослі — через 3–4 роки. У цей час не поливають 5–6 днів, краще влаштувати над антуріумом міні-теплицю. Субстрат (1частина дернової землі, 2 частини торфу і стільки ж рубаного моху сфагнуму) має бути пухким, добре пропускати вологу і повітря. Підходить і суміш із рівних частин торфу, піску і листяної землі, але краще додати ще хвойної кори і дрібних шматків деревного вугілля. Простіше розмножувати рослину вегетативно — за допомогою верхівкових живців або стебловими відростками. Спочатку пагони вкорінюють у звичайному піску: накривають склом, зволожують і провітрюють, температуру підтримують +22–24 °C.
