Сам себе вилікував від раку

65-річній мешканці села Черниця Корецького району Рівненської області Парасці Борей десять років тому районні онкологи виставили невтішний діагноз: рак яєчників четвертої стадії. Жінку направили на консультацію в Рівненський онкодиспансер, де підтвердили діагноз і стали готувати до операції.
— В той час я дуже ослабла, — пригадує жінка, — я не могла сама навіть ходити. Через це лікарі весь час відкладали операцію, сподіваючись, що я трохи зміцнію. Під час лікування я пройшла курси хіміотерапії і сеанси опромінення. В мене був дуже низький гемоглобін і я дуже схудла: замість звичних вісімдесяти кілограмів я важила ледь більше сорока.
Крім того виникла проблема із пошуком донора, оскільки у мене перша группа крові, резус негативний. З кожним днем жінці ставало все гірше і вона вирішила поїхати додому.
— Думала, що все одно помирати, то хоч помру непорізаною, — пригадує Параска Борей. — Звичайно, лікарі мене в такому тяжкому стані додому не відпускали. Тоді я зателефонувала дітям і сказала, що це моє останнє прохання перед смертю: померти в рідному домі. Діти приїхали до мене ввечері і забрали додому без всяких виписок і епікризів.
Одного вечора чоловік пані Параски Микола читав «районку», де була опублікована стаття про лікаря Миколу Климчука, який вилікував себе від раку за допомогою власної унікальної методики. Рідні Параски Борей вирішили будь-якою ціною поспілкуватися з лікарем. На прийом до Миколи Климчука жінку привели, підтримуючи під руки: вона вже не могла самостійно пересуватися.
— «Якщо хочете жити, повинні суворо дотримуватися моїх вказівок», — чітко і коротко сказав мені Микола Климчук, — розповідає Параска Борей. — Я схопилася за його методику, як потопаючий за соломинку. Скажу відверто: було дуже тяжко, мене нудило від запаху оцту і часнику, які є основними лікувальними компонентами методики Климчука. На початку лікування у мене сталося загострення хвороби і я вже думула зупинитися і змиритися із долею. Мені не можна було ні крапельки солодкого, а коли вдома пекли пироги, я божеволіла від бажанння з`їсти хоча б шматочок.
Лікування ми почали восени, а на Різдво я вже стала вставати з постелі і ходити по хаті. З тих пір мій стан став покращуватися, я почала набирати вагу, виходити на вулицю. Але до лікарів з приводу раку більше не зверталася. Так і живу уже десять років. У минулому році я потрапила в лікарню з переломом ноги, то лікарі, зробивши мені аналізи, прийшли до висновку, що я повністю здорова. Ви знаєте, медики приходили до мене в палату юрбами дивитись на мене, мов на диво.
— Ми схиляємо голову перед Миколою Климчуком, який врятував нам маму і бабусю, — говорить донька Параски Борей Галина Климук. — Я живу з мамою в одному домі, тому весь процес лікування і видужування відбувався у мене на очах. Незважаючи не те, що методика Климчука проста і доступна, для того, щоб дотримуватися її, потрібно мати велику силу волі. В нашому випадку я в мами була немов наглядач. Тільки в неї опускаються руки, а я починаю її заставляти діяти.
Двадцять років тому молодому лікарю з Корця лікарі виставили діагноз — рак товстого кишківника. Київські фахівці, до яких звернувся пан Микола, діагноз підтвердили. Із відчаю і розпачу молодий чоловік випробував на собі власну методику лікування раку. На диво усім Микола Климчук повністю одужав і нині допомагає десяткам хворих перебороти смертельну недугу.
— Нас ще в медінституті вчили, що рак — це неприступна стіна, яку здолати неможливо, — каже Микола Климчук. — Я пригадую, що тоді мене постійно переслідували думки про смерть. До першої-другої години ночі ще спав, а тоді до ранку думав про неминучий фінал. Корець — містечко невелике, тому звістка про те, що у мене рак, рознеслася миттєво. «Як ваше здоров’я?» — співчутливо запитували колеги, а мені це було, мов ножем по серцю. На той час я перечитав цілі стоси літератури про свою хворобу. Зовсім випадково у мене виникла думка, що рак має грибкове походження. На таку думку наштовхнуло те, що у мене на той час нестерпно свербіло тіло і я вирішив лікувати себе ударними дозами протигрибкових препаратів. Пробував цю методику швидше з відчаю, адже настільки ослаб, що чотирирічний син допомагав мені сісти в автомобіль, щоб доїхати на роботу.
На радість і подив пана Миколи, його здоров’я стало поліпшуватися, а згодом діагноз рак йому зняли зовсім. Після цього Микола Климчук став розробляти і вдосконалювати власну методику лікування ракових хворих.
Першим пацієнтом Миколи Климчука став сусід, у якого діагностували рак легень четвертої стадії. Лікарі прогнозували чоловіку кілька тижнів життя. Та спробувавши лікуватися за методикою Климчука, він прожив майже чотири роки. З тих пір йдуть люди до корецького цілителя, шукаючи порятунку від смертельної недуги.
— Моя методика не є легкою і простою, — говорить Микола Климчук, — адже вона вимагає від хворого повністю змінити свій стиль життя під час лікування. Хворий грибком повинен лікуватися вночі, а вдень відпочивати, — вважає лікар, — адже спостерігаючи за природою, ми бачимо, що гриби в лісі ростуть вночі, а вдень їх ріст припиняється. Так і грибок в людському організмі активізується саме вночі. Саме цим я пояснюю те, що хворі на рак почувають себе вночі значно гірше, ніж вдень.
Людині, хворій раком, насамперед потрібно змінити свій харчовий раціон: перейти на кислу їжу, щавлевий борщ, капусняк, розсольник. В борщ із свіжої капусти чи буряка обов’язково додавати оцет.
— Оскільки грибок боїться кислого середовища, я ставлю за мету окислити весь організм людини і тим самим знищити грибок. Для цього рекомендую кожні 20-30 хвилин окислювати організм їжею: з’їдати скибку лимона, квашений огірок, капусту, яблуко, помідор. Обов’язково впродовж дня з’їдати одну головку часнику, додаючи в їжу.
Щодо медикаментозного лікування, то Микола Климчук вважає за потрібне приймати ударні дози протигрибкових препаратів за спеціальною схемою.Під час лікування не можна їсти солодкого, свіжих фруктів і овочів, молочного, смаженого, маринованого, макаронних виробів, соків, компотів, киселів, вареної ковбаси, вживати алкоголь.
Через 3-4 тижні після початку лікування Микола Климчук рекомендує провести струшування всього організму. Щоб зрозуміти, що це і для чого, наводить яскравий приклад:
— В банці з помідорами чи огірками з’явилася пліснява — грибок. Якщо цю банку закрити капроновою кришкою і провезти на велосипеді по бруківці кілометрів з п’ять-десять, то, відкривши після цього банку, ви не побачите й сліду від плісняви — грибок зруйнувався. Так само потрібно зробити струс і для людського організму: на мотоциклі в колясці з твердим сидінням проїхатися по бруківці з десяток кілометрів чи на возі з дерев’яними колесами. Після такої процедури хворий, як правило, кілька днів себе погано почуває, адже організм перенасичується продуктами розпаду грибка. Протягом цього періоду потрібно вживати свинячий жир, це, так би мовити, внутрішня мазь, яка допомагає загоювати орган, від якого відірвався грибок.

Вікторія ЛЕВЧУК.