Сам собі «Білорусь»
Один із великих луцьких супермаркетів кілька років торгує «білоруським» маслом (на фото). Його охоче розбирають покупці. Дається взнаки усталена (і небезпідставно!) думка, що наші сусіди виготовляють молочні продукти, контроль за якістю яких там значно вищий. Та й ціна масла трохи нижча, ніж в українського аналога
Та походження продукту недарма взяла в лапки, бо якраз за ним і заховалися таємниці. На невеличкій етикетці – ані складу продукту, ані назви заводу-виробника. Продають фасованим вагою приблизно півкілограма, і на наклеєній етикетці — лише адреса виробника.
Цікаво, як такий товар без адреси заводу потрапляє на полиці популярного магазину?
Але перший же запит в інтернет видає секрет «масла»! Виявляється, вулиці Добродушської в Гомелі, куди скеровує напис, взагалі немає, є тільки співзвучна Добрушська. А за номером 19 на ній значиться звичайний приватний будинок. Та й телефонний код указаний аж ніяк не Гомеля, а іншого білоруського міста — Вовковиська.
Що ж є у складі загадкового масла — ще більша таємниця. Цікаво, як такий товар без адреси заводу потрапляє на полиці популярного магазину? І чи здогадуються білоруські молокопереробні підприємства, що хтось недобросовісний так псує репутацію цілої галузі, а отже — і країни?
