Якщо вірити соціологам, то це – п’ятірка лідерів президентських перегонів.
«Маємо зрозуміти, що обираємо не лише главу держави, а майбутнє країни і кожного з нас» (Відео)
Офіційних кандидатів у Президенти України аж 39. Але дехто вважає, що все одно нема за кого голосувати. Якби ваша воля, чиє прізвище ви додали б до списку претендентів на булаву, і чому?
Ігор ГОРДІЙЧУК, Герой України, генерал-майор, начальник Київського військового ліцею імені Івана Богуна (м. Київ):
— На мою думку, список претендентів занадто великий. Не варто більше нікого додавати. Я повністю підтримую курс нинішнього Президента України Петра Порошенка. Як військовий скажу, що главою держави вибрано правильну стратегію — ефективну зовнішню політику, питання оборони та створення боєздатних Збройних сил. Це головні сфери його відповідальності. Ми бачимо реальні результати, може, не так швидко все відбувається, як нам хочеться. Варто нагадати, що на тактичному рівні за економічну ситуацію в країні відповідає Верховна Рада та Кабінет Міністрів, адже Україна — парламентсько–президентська республіка.
Людмила КИРДА, депутат Волинської обласної ради (смт Маневичі):
— Сьогодні люди дуже зневірені через бідність, невизначеність, які й штовхають їх до відчаю. Вони вже не знають, кому можна довірити країну і своє життя, бо мало не щодня спостерігають, як найвищі особи держави зраджують громадян. Це стосується і нашої армії. Не сподіваються люди на щось краще і не бачать тут майбутнього, тому виїжджають за кордон. Їдуть до Польщі на заробітки, щоб заплатити за комунальні послуги... Через те така зневіра в ці вибори.
Ми ще не усвідомили, що кандидат не приходить нізвідки. Щойно його не було, а раптом з’явився готовий президент — так не буває. Ті люди мають «вирости» серед нас. Кандидати повинні стати іншими, і ми — теж.
Чимало маємо технічних кандидатів, про яких нічого не знаємо. Хоча реально є п`ять–шість претендентів, які хочуть донести людям своє бачення розвитку країни. Я особисто за зміни. Сьогодні багато хто звертається за допомогою, по копійці збираємо всім миром, бо де простій людині взяти такі кошти на лікування. Передусім влада мала б подумати про медицину.
Вважаю, що 39 — достатньо кандидатів, є з кого вибирати. Але при виборі громадяни мають думати, що це обирається не лише глава держави, а й майбутнє України і кожного з нас.
Олег КУХ, голова Любешівської об’єднаної територіальної громади (cмт Любешів):
— Як на мене, в цьому списку кандидатів є за кого голосувати. Просто треба зважати на всі обставини, в яких перебуває сьогодні наша країна, і зробити вибір. Особисто я визначився з варіантом у нинішньому бюлетені. Не називаю прізвища, бо я є посадовою особою і не зовсім упевнений, чи в мене закінчився робочий час. Але скажу, що державну політику, яку визначає перша особа та уряд, я цілком підтримую. І вважаю її правильною. Я — голова об’єднаної територіальної громади, створеної в рамках децентралізації. І дуже боюсь, що до влади прийдуть ті, хто згорне реформи, тобто поверне централізацію, розподіл коштів. Не хочу, щоб нам знову говорили: приїжджайте і просіть гроші. Тому підтримую теперішній політичний курс на децентралізацію і на європейський напрямок України.
Любомир ВАЛІХНОВСЬКИЙ, завідувач хірургічного відділення Турійської районної лікарні, заслужений лікар України (смт Турійськ):
— В Україні є багато розумних і порядних людей, які, можливо, й мають належний потенціал, але не хочуть брати на себе відповідальність за долю держави. Є хороші господарники, успішні керівники. Не називатиму конкретних прізвищ, бо вважаю, що ділові якості кандидата у Президенти — це ще не все. Має бути готовність покласти життя за країну, залізна воля, незаплямована корупцією біографія. Також у майбутнього глави держави повинна бути сильна команда професіоналів–однодумців. Тому я нікого не додавав би до списку, бо одній людині зламати стару злодійську систему в Україні неможливо.
На жаль, у нас до влади рвуться вже відомі «персонажі», які хочуть зберегти свій вплив і можливість примножувати власне багатство. Людям, як ніколи, важко буде зробити вибір. Соціологічним дослідженням, які називають претендентів–лідерів, я не довіряю. Думаю, чимало виборців голосуватиме за принципом «може, й гірші — аби інші».
Микола ВЕЛЬМА, редактор громадсько-політичної газети «Вісті Ковельщини», заслужений журналіст України (м. Ковель):
На мою думку, всі, хто хоче позмагатися за пост Президента, вже є у чималому списку кандидатів. У багатьох із них я розчарувався. Звичайно, в Україні є розумні люди, які могли б претендувати на посаду глави держави. Але вони не йдуть у політику, переконавшись, що це брудна справа. А ще якась частина достойних людей просто виїхала за кордон, зважаючи на ситуацію в країні.
Якщо все ж переходити до персоналій, то на посту Президента я бачу таку людину, якою був багаторічний редактор «Волині» («Радянської Волині») Полікарп Шафета, котрий рано пішов із життя. За такого я проголосував би. А ще віддав би булаву українському православному керівникові, діячеві, архієрею, Герою України, нині почесному патріархові ПЦУ Філарету. Звичайно, він дуже поважного віку. Але в принципі саме така людина, як він, котра багато зробила для нашої церкви і держави загалом, продемонструвала величезну силу волі, патріотизм, вірність Україні, була б незамінною на посту Президента.
Василь ПИКАЛЮК, доктор медичних наук, професор (м. Луцьк):
— Питання змушує добре подумати, адже з активних політичних діячів складно ще когось додати до списку. Можливо, суто за людськими якостями я запропонував би нашого лікаря, колишнього народного депутата Володимира Карпука. Мені видається, що це був би той варіант, коли людина могла б себе проявити. І оце вже зараз, розмірковуючи над питанням, зрозумів, що дуже достойною кандидатурою є Юлія Мостова. Мав можливість особисто спілкуватися з нею, вражений її розумом і, беззаперечно, підтримав би її у боротьбі за булаву.
Олександр КАЛІЩУК, самодіяльний композитор, заслужений працівник культури України, почесний громадянин міста Нововолинська (м. Нововолинськ):
— Та вже нема кого додавати до такого великого списку… Я — за Порошенка, бо те, що він зробив для України, не вдалося жодному президентові. І, безумовно, ввійде в історію як велика постать. Нехай Петро Олексійович довершує до кінця те, що розпочав. Це — моя тверда думка, яку я не зміню за жодні гроші — тим більше за якусь там гречку.
Євгенія КОВАЛЬЧУК, заступник директора з наукової роботи Волинського краєзнавчого музею (м. Ківерці):
— Не додавала б нікого, а повернула того, який зняв свою кандидатуру — міського голову Львова Андрія Садового. Шкода, що зійшов із дистанції передвиборного марафону. У нього є бачення розвитку України. Він перетворив столицю Галичини на успішне європейське місто, розвиває його як туристичний центр. Довів, що й на цьому можна заробляти. До того ж уміє згуртовувати, шукати людей із великим потенціалом.
Садовий створив команду, здатну успішно працювати, залучив до влади багато молоді. З Луцька, наприклад, запросив Наталію Бунду, яка багато зробила для розвитку туризму в місті. До того ж він не заангажований на предмет Схід–Захід. Вважаю, що ті, хто вникав у його програму, зрозумів світобачення мера, віддали б за нього свої голоси.
Микола МЕЛЬНИК, головний редактор рівненської міськрайонної газети «Слово і час» (м. Рівне):
— Я б додав у список кандидатів себе, бо був би дуже класним президентом (сміється. — Ред.). Але якщо серйозно, то вже визначився з кандидатом і маю за кого голосувати. Насправді ж ніколи не задумувався, хто з чесних українців міг би очолити державу… А зараз розумію, що ідеальної кандидатури немає. Тож сумно…
Олена ТВЕРДОХЛІБ, голова об’єднаної територіальної громади (с. Княгининок Луцького району):
— Кожен кандидат сам визначається, чи має він силу і бажання боротися за владу. Людина повинна відчувати, чи вона може бути президентом, і проаналізувати, чи буде вона мати довіру людей. Тому я однозначно до списку нікого б не додала.
Олег ГАЛАСУН, заступник голови Асоціації фермерів і приватних землевласників Волині (с. Чаруків Луцького району):
— Чесно кажучи, не додав би. Хоча справді, ми говоримо, що немає за кого голосувати. Але це ознака нашої політичної незрілості. От простий приклад: багато хто каже, що газ дорогий. І водночас у нашому селі хіба що з десяток людей утеплило будинки. Навіть не один відсоток. Решта односельців не вважає за потрібне це робити, але скаржиться на дорожнечу палива. Так само і з політикою. Ми ще не усвідомили, що кандидат не приходить нізвідки. Щойно його не було, а раптом з’явився готовий президент — так не буває. Ті люди мають «вирости» серед нас. Кандидати повинні стати іншими, і ми — теж.
Наталія ПОПОВА, юрист–волонтер, помічник народного депутата (м. Київ):
— Серед 39 претендентів найкращим президентом бачу Петра Порошенка, притому за всі роки незалежності України. Чому? Президент Порошенко не підводив наших громадян у виконанні своїх обов’язків як головнокомандувач ЗСУ, зумів зробити так, що Україна зайняла 8–ме місце в рейтингу найсильніших армій Європи. Вона ідентифікована як незалежна, самостійна держава, яку визнали 80 країн світу. Глава держави є гарантом збереження суверенітету, який не здає наших територій і не стає на коліна перед Путіним. Саме він демонструє реформаторську політику розвитку економіки та нації загалом.
Бліц провели Алла ЛІСОВА, Галина СВІТЛІКОВСЬКА, Євгенія СОМОВА, Людмила ВЛАСЮК, Лариса ЗАНЮК, Сергій НАУМУК, Кость ГАРБАРЧУК, Олександр ДУРМАНЕНКО, Василь УЛІЦЬКИЙ, Катерина ЗУБЧУК, Мирослава КОЗЮПА, Олег КРИШТОФ.
