«Ще на попередніх роботах я пропонував вищому менеджменту відкривати онлайн-магазини. Але мені казали: «Хлопчику, не заважай», — пригадує інтернет-магнат.
Засновник всюдисущої «Розетки» Владислав Чечоткін у школі торгував жуйками
Почавши проект в одній із кімнат батьківської квартири, підприємець з нуля створив найбільший маркет вітчизняної онлайн-торгівлі. Успіх цієї справи криється у простих і всім зрозумілих принципах. Отож, розкриваємо секрети вдалого бізнесу власника «Розетки»
Відчуй потребу в грошах
Сім’я Чечоткіних не була заможною. Батько працював інженером, мати — науковцем. Троє дітей у родині, невеличка квартира в Києві. Кишенькові гроші були рідкістю. Тому ще дитиною Владислав (він був найменшим сином) намагався заробляти на свої нехитрі хлопчачі забаганки. Навчився тренувати собак і почав займатися цим за відповідну плату. Зароблене економив. Кажуть, і сьогодні, будучи більш ніж забезпеченою людиною, зберіг цю рису характеру. Численні співробітники-інсайдери називають його навіть жадібним.
Продав жвачку — продаси і телефон
Чимало колег бізнесмена розповідають, що у них склалося враження, наче хлопець торгував із дитинства. І вони мали рацію: ще у школі він перепродував дефіцитні на той час закордонні жуйки: «У гастрономі через дорогу з’явилися прибалтійські. На великій перерві я туди збігав, купив п’ять пачок на карбованець, який два або три дні збирав, і почав продавати їх по 15–20 копійок за штуку. Вчителька дізналася про це і вилучила «товар». Вдома про інцидент не згадували».
Чимало колег бізнесмена розповідають, що у них склалося враження, наче хлопець торгував із дитинства.
Тоді навчитися торгувати було непросто. Та й слів «підприємці» і «бізнесмени» не було, їх називали «комерсантами», «баригами». Беззаперечно правильною була думка, що виробляти щось куди почесніше, аніж продавати. У родині Чечоткіних єдиним, хто вносив дисонанс у цю істину, був батько Владислава. Він говорив: випускати можна різні товари, і це добре. Але спробуй продай усе, що виробив.
Не бійся довірити справу дружині
Ідея інтернет-магазину належить дружині підприємця Ірині. З нею він познайомився, коли працював у компанії з торгівлі комп’ютерами та комплектуючими, яка належала старшому братові Ігорю. «Після декрету дружина заявила, що більше не буде ні на кого працювати. Вимагала створити власний бізнес», — згадує Владислав. Вона і сама не стояла осторонь. Мала хороші організаторські здібності та колосальну працездатність. Ніколи ніяку справу не лишала незавершеною.
Бізнес починався з кімнати у квартирі батьків і домашнього комп’ютера. Ним чоловік займався після 18-ї години, коли повертався з основної роботи додому.
Підглянь у конкурентів. Не винаходь велосипеда
Спершу «Розетка» мала торгувати парфумами. Але досвід Владислава у торгівлі електронікою та успіх підприємства брата змінили стратегію. Першим проданим товаром став мобільний телефон. Це відбулося влітку 2005-го. Цей час вважають стартом проекту. Чечоткіну тоді виповнилося 35.
До грошей ставилися бережливо, на дорогі машини не витрачали. Приблизно 90 відсотків прибутку компанії вкладали в розвиток і всього 10-ту частину «проїдали».
Через п’ять років на сайті вже продавали спортивне і туристичне спорядження, дитячий одяг та іграшки. Владислав не приховує, що підгледів цю ідею в Amazon (найбільшої у світі за обігом компанії, що реалізує товари та послуги через інтернет), хоча й раніше розумів, що незабаром продажі перейдуть в онлайн. Нові бренди, непрофільні товари — виводити все це на ринок було непросто. Та час показав, що ризик був виправданий. Незабаром у «Розетці» працювало вже 1000 людей, а її асортимент налічував 200 000 позицій. Парфумерія на сайті продається, але порівняно з іншими товарами попит на неї малий.
Керуй і разом із підлеглими працюй
Уже будучи керівником, Влад часто сам допомагав розвантажувати фури з продукцією. «Звичайно, вантажити й розвозити коробки мені б зараз не хотілося. Але якщо доведеться, буду робити й це, — говорить бізнесмен. — Я не допущу, щоб мої діти відмовляли собі у важливому або не отримали освіти тільки тому, що мені нічим за неї заплатити». Торгували ходовим товаром, швидко обробляли замовлення і доставляли його клієнтам — такі прості принципи допомогли «Розетці» потіснити спочатку столичних, а згодом й інших конкурентів на ринку.
Усі кризи у нас в голові
«Наприкінці 2008 року могло рухнути все. Криза, долар росте… Ніхто не знав, що робити. А ми гасали по ринку, шукаючи все-таки вигідні цінові пропозиції, – Владислав пам’ятає той час досі. – Інші компанії економили, як могли, скорочували штат. «Розетка» нікого не звільнила».
Наступний удар стався у 2012-му. Київський офіс компанії відвідали податківці, які влаштували класичні для часів Януковича «маски-шоу». Тоді Чечоткін підняв інформаційний шум і звинуватив владу у тиску, свавіллі та хабарництві. Незважаючи на все це, підприємцю довелося домовлятися з податківцями і їхніми «донецькими смотрящими». За чутками, заплатити за роботу «Розетки» і недоторканність її активів тоді довелося від 5 до 8 мільйонів доларів.
Багатий, бо… економний
У старт бізнесу подружжя вклало 250 000 доларів, які цілеспрямовано накопичували. «До грошей ставилися бережливо, на дорогі машини не витрачали», — запевняє інтернет-магнат. За таким принципом працювали і в наступні роки, приблизно 90 відсотків прибутку компанії вкладали в розвиток і всього 10-ту частину «проїдали».
Одного разу бізнесмен зустрівся з власником мережі мобільного зв’язку, яку думав залучити до співпраці. Потенційні партнери обмінялися візитівками. Владислав простягнув звичайнісінький картонний прямокутник із логотипом компанії й посадою «менеджер». Власник мобільної мережі дав свою, надруковану на дорогому папері ледь не із золотими вензелями. Коротко поговоривши, підприємці розійшлися. Чечоткін побачив свою візитівку недбало кинутою на столі: мабуть, співрозмовник сприйняв його як «несолідного». Статки Владислава Чечоткіна оцінюють сьогодні у 165 мільйонів доларів.
