Спочатку — ділом, а потім — і словом: лісівники звітують перед громадами

«Наші підприємства з року в рік підтверджують статус економічно ефективних та соціально відповідальних»

З ініціативи начальника Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства (ВОУЛМГ) Олександра Кватирка керівники лісгоспів, головні лісничі та інші представники галузі вже другий рік поспіль публічно звітують про свою роботу перед керівництвом та жителями ОТГ і сільських рад. Минулого року таких зустрічей було близько 150. Їхні результати — не сухі звіти і купа документів, які згодом стануть макулатурою, а реальні справи: дороги, рекреаційні пункти, допомога в ремонті та будівництві навчальних закладів, храмів тощо. 2019-й обіцяє бути не менш вдалим, адже левова частина населених пунктів утворила об’єднані територіальні громади, а це дає більше можливостей, як фінансових, так і організаційних.

Лісівників часто порівнюють із військовими. Воно і не дивно: люди у формі мають хороший вишкіл і дисципліну. Як у військових перше слово надається генералу — так і в лісівників усе стартує від керівника. Очільник обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Кватирко 28 січня прозвітував про підсумки роботи за 2018 рік. Доповіді його підлеглих на місцях стали логічним продовженням слів керівника. Починаючи з кінця січня, керівництво Горохівського, Ківерцівського, Камінь–Каширського, Любешівського та інших лісгоспів уже встигло поспілкуватися з громадами. Загалом таких зустрічей було понад 100, і це ще не кінець. Лейтмотивом, характерним для працівників лісової галузі на Волині, є слова Олександра Кватирка, сказані під час підсумкової наради: «За ці роки у непростих умовах ми змогли не лише повною мірою забезпечувати та виконувати всі основні лісогосподарські заходи, покладені державою, ми стали розвиватися. Навіть більше: наші підприємства, я вважаю, цілком заслужено отримали і з року в рік підтверджують статус економічно ефективних, бюджетоутворюючих, соціально відповідальних».

Починаючи з кінця січня, керівництво Горохівського, Ківерцівського, Камінь–Каширського, Любешівського та інших лісгоспів уже встигло поспілкуватися з громадами. Загалом таких зустрічей було понад 100

Проблематика для сільрад та ОТГ на Волині є спільною, і відповідно — з подібними питаннями звертаються до представників лісової галузі чимало місцевих жителів. Лісівники відкриті для спілкування, самі йдуть до людей та сміливо відповідають на запитання, дискутують, аргументують свої дії, по можливості завжди допомагають.

 

«Для когось дрова — незначущий момент, а для простої людини — проблема, якої самому не вирішити»

Першопрохідцями у звітах за роботу протягом 2018-го стали ратнівчани. Зокрема, директор ДП «Ратнівське ЛМГ» Микола Мельник побував на сесії Жиричівської сільської ради. Як інформує прес–служба ВОУЛМГ, лісівник прозвітував щодо сплачених підприємством податків, втілених соціальних програм, об’єми проведених рубок, у тому числі й санітарних заходів, розповів про обсяги та напрямки реалізації деревини. Як наслідок — у порядок денний сесії було внесено, а згодом і розглянуто питання «Про обсяги вирубок по лісгоспу», «Цінова політика лісогосподарства, а саме — вартість дров паливних для сільської ради, школи, населення», «Сплата податків до бюджету сільської ради» та «Затвердження технічної документації на землю».

Не менш результативними стали зустрічі зі співгромадянами працівників ДП СЛАП «Любешівагроліс» — зустріч за участю голови Любешівської ОТГ із громадами Березичівського старостинського округу та села Дольськ. Для когось це незначущі моменти, а для соціально незахищених верств населення отримати дрова та обігріти оселю — питання, яке без лісівників не вирішити. Допомога в ремонті пожежного ДЕПО, матеріали на відновлення одного житлового будинку та двох господарських споруд, найбільш актуальні весняні питання — взаємодія у гасінні пожеж на полях та торфовищах, — ніщо не лишилося без уваги.

Не менш результативними стали зустрічі зі співгромадянами працівників ДП СЛАП «Любешівагроліс» — зустріч за участю голови Любешівської ОТГ із громадами Березичівського старостинського округу та села Дольськ.

Одинадцять зустрічей провели працівники ДП «Камінь–Каширське лісове господарство» з місцевими громадами. Крім матеріальної підтримки, лісівники відповідають і за просвітницьку діяльність, тож говорили про правила поведінки людей у лісі в пожежонебезпечний період, залучення місцевих жителів та школярів до участі в акції «Майбутнє лісу в твоїх руках», недопущення засмічення лісових масивів, грейдерування дороги, спільну охорону лісу від пожеж та самовільних рубок. Варто зауважити, що камінь–каширські лісівники разом зі своїми колегами із Любомля та Старої Вижівки можуть похвалитися новим деревообробним обладнанням та капітальним ремонтом лісопереробних цехів, які повноцінно запрацювали в грудні 2018 року. Загалом лісівники зробили понад 35 мільйонів гривень інвестицій у переробку та створили більш як 30 нових робочих місць у цих трьох районах Волині. Не так і багато? Але якщо зберегти такий темп роботи, з часом не один десяток чоловіків працюватимуть у себе дома, не шукаючи кращої долі за кордоном.

Умови роботи, охорона праці, залучення молоді — основні акценти діяльності лісогосподарських колективів Волині. А якщо за тобою постійно спостерігають у громаді, чекають на звіт, то є сенс шукати стимули для роботи колективів. Це сьогодні підтвердить кожен керівник лісгоспу.

Та чи не найголовніше, на що варто звернути увагу — наповнення лісівниками місцевих бюджетів. Що може бути важливішим для розвитку громад, ніж гроші, які безпосередньо йдуть у їхню казну? Вже згадане ДП «Ратнівське ЛМГ» за 2018 рік сплатило податків понад 17 міль­йонів гривень. З них до місцевого бюджету надійшло 6 млн 161 тис. грн, у тому числі лісовий дохід становить понад 2 млн грн, ПДФО — 3 млн 789 тис. грн.

ДП «Городоцьке ЛГ» є одним із найбільших наповнювачів бюджету в Маневицькому районі. За 2018-й сплачено податків та зборів до зведеного бюджету та ЄСВ у сумі 18 млн грн, що більше на 3 млн порівняно з відповідним періодом минулого року.

Значною є фінансова підтримка лісгоспами й інших громад. Для прикладу, 1 березня відбулось позачергове сесійне засідання Прилісненської ОТГ, що у Маневицькому районі. В ньому взяли участь директори ДП «Маневицьке лісове господарство» Володимир Радіон та ДП «Городоцьке ЛГ» Віктор Данилюк. З доповіді Віктора Данилюка стало відомо, що ДП «Городоцьке ЛГ» є одним із найбільших наповнювачів бюджету в Маневицькому районі. За 2018-й сплачено податків та зборів до зведеного бюджету та ЄСВ у сумі 18 млн грн, що більше на 3 млн порівняно з відповідним періодом минулого року. ЄСВ сплачено 4,2 млн грн, у Держбюджет — 7,2 млн грн, до місцевого бюджету — 6,6 млн грн. У Прилісненську ОТГ сплачено 3 млн 60 тис. грн податків. Загалом, бюджети районів Волині за 2018 рік отримали від лісівників 112,5 мільйона гривень. Це ті гроші, які не пішли в державну казну і розчинилися на рівні країни, а реальні інвестиції в соціальну сферу та інфраструктуру громад Волині.

«Наш пріоритет — лісовідновлення. Інвестували в нього близько 38 мільйонів гривень»

Перегукувалися під час звітів керівників лісгоспів і ще дві взаємопов’язані теми — всихання та вирубка лісів. Саме через пошесть короїда лісівники змушені проводити санітарну вирубку лісу, адже іншого способу врятувати зелені насадження від шкідника поки не існує. У науковому напрямку пос­тійно ведеться робота, ліси весь час моніторяться. Зустрічі у селах Галичани, Звиняче, Цегів Горохівського району та у селі Привітне (Привітненська ОТГ) Локачинського району показали: ситуація із всиханнями соснових лісів знайома і болить кожному у громаді. Схожа ситуація і у Володимир-Волинсь­кому районі. За 2018-й по ДП «Володимир-Волинське ЛМГ» було виявлено 869 гектарів нових осередків шкідників і хвороб лісу. Загалом ця тема порушувалася фактично на всіх зустрічах із громадами. Лісівники аргументовано доносили присутнім свою позицію, обмінювалися думками. Є й перші результати боротьби із всиханнями. Станом на 1 серпня 2018 року площа всихаючого лісу становила 7584 га, а в кінці року — вже 7403 га. «Не беремося надто радіти, але той факт, що маємо позитивний результат уперше за останні чотири роки, не може не тішити», — резюмував Олександр Кватирко на підсумковій нараді.

Одна з вагомих складових роботи лісівників — відновлення лісу. Керівництвом галузі цей напрямок виділено як один із пріоритетних. Особливого значення набуває питання лісовідновлення в контексті лобіювання в Україні теми передачі лісів у приватні руки. Чи дбатимуть про лісовідновлення приватники?! Питання риторичне. Волинські лісівники за минулий рік відновили 6074 га лісу. Це на 323 га більше, ніж у 2017-му. Інвестиції у лісовідновлення становили близько 38 мільйонів гривень.

Про лісовідновлення під час звітів говорили всі очільники лісгоспів. Окрім статистики щодо минулорічного лісовідновлення та планів на 2019-й у цьому напрямку, кожен керівник лісгоспу закликав присутніх долучитися до весняної посадки лісу, взявши участь в акції «Майбутнє лісу у твоїх руках». Спільні весняні заходи, які масштабно проходять на Волині не перший рік, покращують співпрацю лісівників із громадами. Спільно висаджений ліс стає загальним предметом турботи, згуртовує людей. У сьогоднішніх реаліях не меншим лихом для лісів є підпали сухостою та сміття, які набувають характеру епідемії вже при першому потеплінні.

Відгукнувшись на ініціативу обласного керівництва, лісівники віддали зі своєї заробітної плати 100 гривень на допомогу військовим. Таким чином вдалося зібрати понад 250 тисяч гривень, закупити на ці кошти необхідну допомогу та відвезти її на місце дислокації 14-ї бригади.

Вагомими є здобутки лісівників і в соціальній сфері. Сайт ВОУЛМГ інформує, що директори Любомльського та Прибузького лісгоспів Володимир Туревич та Володимир Корецький звітували перед місцевою владою та депутатським корпусом під час сесії Любомльської ОТГ. Володимир Туревич розповів, що, крім основної роботи, вдалося реалізувати проекти, важливі для всієї громади. У власному цеху виготовлено та встановлено шість автобусних зупинок — це дерев’яні споруди у селах Головне, Замлиння, Пустинка, Куснища, Вигнанка та у місті Любомль. Завершено будівництво автобусної зупинки у Скибах. Належна увага приділяється прокладанню лісових доріг. За 2018 рік, зокрема, у держлісгоспі збудували понад 6 «лісових» кілометрів.

Прозвітували лісівники і під час чергової сесії Колківської ОТГ. Головний лісничий ДП «Поліське ЛГ» Анатолій Іщик відзначив, що упродовж 2018-го була тісна співпраця між Колківською об’єднаною громадою та Поліським лісгоспом. ДП «Поліське ЛГ» посприяло у виділенні пиломатеріалів для школи у селі Розничі, встановило автобусну зупинку в селі Семки. Загалом лісівники постійно відгукуються на прохання місцевих жителів. Часто навіть у питаннях, які безпосередньо не належать до їхньої компетенції.

Не забувають волинські працівники лісу про наших воїнів–захисників та членів їхніх сімей. Для прикладу, головний лісничий ДП «Поліське ЛГ» Анатолій Іщик розповідав, що підприємство подбало про забезпечення родин загиблих учасників АТО дровами паливними, постійно надається допомога на передову у вигляді власної консервної продукції. Загалом же виділяти котрийсь із лісгоспів у цьому плані не варто: лісівники Волині постійно підтримують військових та їхні сім’ї, не залежно від того, яка це громада чи район. Тут є показовою ініціатива керівництва обласного управління, відповідно до якої колективи лісівників відгукнулися на пропозицію віддати зі своєї заробітної плати 100 гривень на допомогу військовим. Таким чином вдалося зібрати понад 250 тисяч гривень, закупити на ці кошти необхідну для військових допомогу та відвезти її безпосередньо на місце дислокації 14-ї бригади.

Рекреаційні пункти — візитка області

Сніг зійшов, і на узбіччях доріг та в лісі нас очікують неприємні сюрпризи у вигляді сміття. Високу соціальну відповідальність лісівників підтверджує той факт, що представники галузі не оминають цієї проблеми у спілкуванні з громадами. Лісівники систематично прибирають лісосмуги та ліс у цілому. Зокрема, під час звіту ДП «Маневицьке лісове господарство» ініційовано спільно з ОТГ розпочати вирішення цього питання. Лісівники будуть всіляко допомагати, а при потребі зроблять майданчик для збору сміття. Аби тільки люди припинили везти відходи до лісу. Питання сміття під час звітів порушували ківерцівські, шацькі, турійські, зрештою, всі волинські лісівники. Представники галузі налаштовані спільно з громадами вивчати досвід інших населених пунктів та вирішувати проблему засміченості.

Не варто забувати і напрацювання лісівників у напрямку рекреації. За 2017–2018 роки кількість великих рекреаційних пунктів зросла із 96 до 114. Ще постійно діє 655 малих зон відпочинку. Для прикладу, колектив Любомльського лісгоспу у 2018-му збудував новий великий рекреаційний пункт «Край міста», його відкриття відбулося на День працівника лісу. Гарна подія була схвально сприйнята не лише мешканцями Любомля. Рекреаційні пункти на Волині стали візитівкою краю. Коментуючи їх важливість, Олександр Кватирко зазначив: «Обов’язок лісівників — подбати, щоб час, проведений на природі, запам’ятався комфортом. А головне завдання — зосередити якомога більшу кількість людей у спеціально облаштованих для відпочинку місцях, що особливо важливо у пожежонебезпечний період року».

Ще одним пріоритетом волинських лісівників є виховання підростаючого покоління. За минулий рік створено 8 нових шкільних лісництв, відновлено 5 із тих, які з певних причин у різні періоди припинили свою діяльність.

Ще одним пріоритетом волинських лісівників є виховання підростаючого покоління. За минулий рік створено 8 нових шкільних лісництв, відновлено 5 із тих, які з певних причин у різні періоди припинили свою діяльність. Сьогодні на Волині діє 59 шкільних лісництв. Активно функціонує Лісівничий молодіжний центр у селі Воротнів, де проведено 104 заходи, до яких залучено 3600 учасників. Крім того, у відновленому Воротнівському заказнику побували десятки тисяч вдячних відвідувачів.

Ратнівський, Старовижівський, Камінь–Каширський, Маневицький, Горохівський, Любомльський, Ківерцівський, Локачинський, Любешівський  – це ті райони, де вже відбулося найбільше зустрічей лісівників із громадами. Станом на початок березня відбулася 101 така зустріч лісівників із земляками (до речі, 23 лісівники стали депутатами ОТГ). Окрім перерахованих тем, порушувалося багато важливих питань, зокрема, браконьєрства, розсадників, оновлення техніки, соціальних гарантій, самовільних рубок, заготовлення деревини тощо.

 

Тільки державні підприємства зможуть виростити густі бори й діброви і зберегти робочі місця

Волинь — регіон особливий. Зважаючи на відсутність великих підприємств, що притаманно для Центральної та Східної України, нашу економіку формують аграрний сектор та лісова галузь. Відмінність останньої полягає в тому, що вона — державна, а значить — прозоріша, це стабільна робота для понад 3 тисяч волинян. Якщо віддати ліс у приватні руки, то де гарантії прозорих зарплат, соцпакетів, а головне — лісовідновлення? Для чого приватникам робити мільйонні інвестиції? Їхня мета — зібрати підготовлену і вже вирощену ділову деревину. Тому українські лісівники неодноразово порушували питання «темної сторони» приватизації лісів та їх концесії. В таких умовах важливо, аби в людей «вмикалася» здатність думати трішки більше, ніж на 3–5 років вперед.

На сьогоднішній день ліси є галуззю економіки, а економіка потребує капіталовкладень. І всім зрозуміло, що тільки державні підприємства будуть десятиріччями працювати над тим, щоб з’явилася пристигаюча деревина і якісні ліси, а поки цей процес триватиме, тисячі людей збережуть робочі місця, матимуть стабільність.

Колективи лісгоспів є активною частиною громади, постійно беруть участь у задоволенні її потреб, а головне — не уникають болючих питань. Зупинки, дороги, рекреація, чистка узбіч, розвиток сільських парків, скверів — це теж інвестиції в соціально–економічну інфраструктуру Волині, своєрідна додана вартість до сплачених лісівниками податків.

Колективи лісгоспів є активною частиною громади, постійно беруть участь у задоволенні її потреб, а головне — не уникають болючих питань.

На закінчення хочеться згадати рядки з пісні Олександра Положинського: «А наші душі тут, у рідних просторах, волинських лісах, Карпатських горах». Ліси і справді стали візитівкою регіону. Такою ж візитівкою Волині можна вважати колективи лісівників, згуртованих людей у форменому одязі, які чітко заявляють: «Ми волиняни. Працюємо для волинян. Зважайте на це».

Можливо через те, що вони завжди перебувають серед людей, волиняни навчилися зважувати і критично оцінювати той вал негативу, який зараз виливається на представників лісової галузі. Якщо сміття з лісу є шанси вивезти, то звільнити від нього людські голови, які вважають, що Україну можна позбавити лісової галузі, дещо важче. Але лісівники вибрали для цього хороший спосіб: працювати на совість, виходити «в люди», свої слова підтверджувати конкретними справами.

Петро РУЗАК.