Ірина Констанкевич: «Мета законопроекту – підготувати фахівця, який зможе знайти роботу у своїй громаді».
Чи мають технікуми і коледжі майбутнє?
100 тисяч наших громадян щомісяця їдуть за кордон у пошуках роботи — такі офіційні дані вітчизняного МЗС. Як повідомляє Міжнародна організація праці, рівень безробіття в Україні 9,7%, тоді як у Європі цей показник — 7,4%. І це лише офіційна статистика. Головна причина такого стану — дисбаланс між підготовкою фахівців і їхньою затребуваністю на ринку праці
Соломія ДОБРОЛЮБОВА
Другий рік Україна живе за новим Законом «Про освіту». Саме у ньому задекларовані масштабні зміни у системі освіти, яка упродовж багатьох літ інерційно розвивалася за радянською моделлю.
Новим документом для коледжів та технікумів передбачений і новий складник освіти — фахова передвища освіта. Як пояснює генеральний директор директорату вищої освіти і освіти дорослих Міністерства освіти і науки України Олег Шаров, ідеться про створення «єдиної системи післяшкільної неуніверситетської освіти, яка має заповнити простір між школою та університетом». Головна ж мета — підготовка фахівців, котрі могли б знайти роботу на місцях — у своїх громадах.
Зараз в Україні нараховується 863 коледжі та технікуми, в яких навчається 388 тисяч осіб.
Нині триває обговорення законопроекту 8321 «Про фахову передвищу освіту». Нещодавно Комітет з питань науки і освіти рекомендував парламенту ухвалити його за основу.
Один зі співавторів документа — народний депутат України, голова підкомітету з питань позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти та освіти дорослих Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Ірина Констанкевич.
«На засіданні Комітету розглядалося вирішення подальшої долі коледжів і технікумів у контексті вітчизняного освітнього простору і було одноголосно підтримане рішення рекомендувати парламенту ухвалити узгоджений і консолідуючий законопроект «Про фахову передвищу освіту» за основу. Між першим і другим читанням є можливість доопрацювати документ», — зауважила Ірина Констанкевич.
Над законопроектом працювали майже рік. «Щоб узгодити дискусійні питання, на базі Міносвіти створили робочу групу з майже ста експертів — народних депутатів, представників міністерств, департаментів, навчальних закладів. Відбулося 22 засідання, кілька виїзних регіональних нарад і засідань комітету», — зазначила нардеп.
Що змінюється?
Ірина Констанкевич наголошує: закон відкриває нові можливості і для учнів старшої школи, і для тих, хто хотів би навчатися в університеті. «Законопроект урегульовує відповідно до суспільних змін навчання в коледжах і технікумах, але не лише внутрішньо це перебудовує, він відкриває можливості для розвитку цих закладів, — розповідає Ірина Мирославівна. — Ті, хто вчиться і живе у сільській місцевості, на базі коледжів зможуть опановувати фах ще у профільній школі, після здобуття базової середньої освіти, тобто отримувати професійні навички ще в старших класах».
«Оскільки коледжі мають потужну технічну, матеріальну, викладацьку базу, то фахова передвища освіта стане ланкою доуніверситетської освіти, яка буде не лише кроком до вищої освіти, але і взаємозамінна. Тобто не обов’язково далі продовжувати навчання в університеті. Достатньо буде закінчити коледж, отримати диплом молодшого бакалавра і бути затребуваним на ринку праці», — пояснює народний депутат. Дипломи молодшого бакалавра, отримані в рамках фахової передвищої освіти, будуть визнаватися і в інших країнах світу.
Як фінансуватимуться?
Згідно із законодавством, коледжі фінансуються з держбюджету через наданням їм освітньої субвенції.
«Запропонований законопроект передбачає багатоканальне фінансування закладів системи фахової передвищої освіти, — зазначає Ірина Констанкевич. — Відтепер коледжі зможуть отримувати й кошти з регіональних бюджетів, якщо заклад забезпечує виконання регіонального замовлення, а також із бізнесу. За умов багатоканального фінансування коледжі зможуть більш масштабно розгорнути свою діяльність, і вона буде ближчою до ринку праці».
Під час розроблення проекту участь у його обговоренні також брала і Федерація роботодавців України. «Спільні наради з роботодавцями свідчать про те, що їм потрібен інший студент, інший випускник, молода людина, яка володіє не теорією, а певним набором компетентностей, адаптованих до ринку праці. Запропонований нами закон відкриває горизонти не лише для навчання, а й для подальшого професійного становлення студентів. Адже той набір знань, умінь, практик, який дадуть під час навчання, буде більш широким для подальшого працевлаштування», — наголошує Ірина Констанкевич.
Які можливості для дорослих?
Окрім того, законопроект передбачає створення можливостей для освіти дорослих. «На нашу думку, диплом не повинен бути один на все життя. Зараз потрібно передбачати зміну діяльностей. Коледжі зможуть пропонувати перенавчання, додаткові програми для людей будь-якого віку, — каже народний депутат. — От навіть власний приклад: упродовж життя кілька разів змінювала напрямки своєї кар’єрної траєкторії. Але була добра основа, і шляхом додаткової освіти, самоосвіти можна було переорієнтовуватися, здобувати додаткові кваліфікації. Я це робила самотужки, а зараз ці можливості будуть надані законом».
Наостанок
Законопроект про фахову передвищу освіту — це спільна робота не лише його співавторів, а й роботодавців та представників навчальних закладів. Ірина Констанкевич наголошує, що узгоджений законопроект необхідно ухвалити якомога швидше, адже після 2019 року ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації можуть опинитися поза полем правового регулювання. Зараз в Україні нараховується 863 коледжі та технікуми, в яких навчається 388 тисяч осіб.
Думки з приводу
Тетяна Герасимик-Чернова, заступник директора з навчальної роботи Любешівського технічного коледжу:
— Закон про фахову передвищу освіту дуже важливий для такого закладу, як наш. Адже, коли у 2014-му прийняли новий Закон «Про освіту», про технікуми і коледжі забули. У невизначеному стані ми перебуваємо вже 4 роки. Батьки абітурієнтів із пересторогою ставляться до вступу дітей у заклади І–ІІ рівнів акредитації, адже ніхто не може гарантувати, що ми не опинимося під загрозою закриття. Дуже приємно, що депутати долучилися до того, аби зберегти технікуми і коледжі. Із прийняттям цього закону у нас з’явиться своя ніша, гарантії стабільного функціонування.
Наразі ми не можемо ліцензувати молодшого спеціаліста. Адже закон про вищу освіту говорить про молодшого бакалавра (бакалавра), а там зовсім інші ліцензійні вимоги. З прийняттям закону отримаємо таку можливість. На базі коледжу хочемо відкрити замість «Галузевого машинобудування» нову спеціальність — «Готельно-ресторанна справа». Ми готуємо кухарів-кондитерів, тому вже забезпечені частиною матеріальної бази. Але для цього потрібно, аби ухвалили Закон «Про фахову передвищу освіту», щоб ми могли розпочати процедуру ліцензування. У нашому районі досить розвинута мережа кафе, ресторанів, тому підготовка таких фахівців була б великою перевагою, зокрема і для розвитку ОТГ.
Леонід Новак, начальник відділу освіти Колківської селищної ради:
— В Україні 80% випускників вступає у виші, і лише 20% опановує робітничі спеціальності. Це призводить до дисбалансу на ринку праці, де бракує кваліфікованих робітників і зростає відсоток безробітних із вищою освітою. У нашій ОТГ є Колківське вище професійне училище, яке готує фахівців за спеціальностями «кухар-кондитер» та «тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устакування». На території громади працює 2 великі агропідприємства — ТзОВ «Баффало» і «Агроситниця», які пропонують хороші умови роботи. Саме сюди здебільшого влаштовуються випускники Колківського ВПУ.
У рамках реформування освіти були тривалі дискусії і певна невизначеність, що робити з технікумами та коледжами. В обговорюваному законопроекті передбачено окрему ланку — фахову передвищу освіту. Тобто, по суті, для закладів І–ІІ рівнів акредитації визначається окрема ніша. Це дасть їм змогу розширити спектр діяльності, готувати спеціалістів за новими напрямами, що особливо актуально в контексті розвитку ОТГ. Окрім того, люди середнього та старшого віку на базі ВПУ зможуть здобути новий фах.
Леся Гаврилюк, заступник директора з навчально-виробничої роботи Камінь-Каширського вищого професійного училища:
— У нашому училищі навчається 495 учнів, 30 із яких здобувають кваліфікацію «молодшого спеціаліста» за спеціальністю «Будівництво та цивільна інженерія». Саме їх і стосуватимуться зміни, пропоновані Законом «Про фахову передвищу освіту». Його ухвалення дасть можливість продовження ступеневої освіти учням, які мають робітничу кваліфікацію.
Ще два позитивні моменти у законопроекті — створення незалежної установи оцінювання та забезпечення якості фахової передвищої освіти і участь роботодавців у навчальному процесі. Окрім того, запропонований проект закону обумовлює чіткий строк видачі ліцензії: упродовж 10 днів її мають або надати, або відмовити. Розширюється перелік форм освіти. Матимемо право використовувати дуальну, мережеву, екстернатну, дистанційну форми, чого наразі немає. З’явиться наглядова рада. Всі ці статті, безумовно, мають важливе значення.
Тетяна Комшук, директор Ківерцівського медичного коледжу:
— Наш коледж готує спеціалістів молодшої ланки для медицини. Два роки тому було дозволено вільне працевлаштування випускників будь-якої форми навчання. Цей фактор впливає на дефіцит кадрів, зокрема і в лікувальних установах. Аби запобігти цьому, необхідно впроваджувати цільове направлення на роботу, порушити проблему на державному рівні.
Фахова передвища освіта — особливий і потрібний складник системи освіти, адже необхідно зберегти та розвинути заклади I–II рівнів акредитації, які б якісно готували фахівців середньої ланки. Прийняття Закону «Про фахову передвищу освіту» врегулює статус коледжів, їхнє місце в освітній системі та питання фінансування. Академічна і кадрова автономія коледжів — пріоритетні положення цього законопроекту. Важливо також на законодавчому рівні визначити механізми формування державного замовлення на підготовку здобувачів фахової передвищої освіти у державних закладах освіти.
