Священики-екзорцисти застерігають: червона нитка — не забавка.
«Червоною ниткою» в часи СРСР писали, а сьогодні її в’яжуть
Минуло 10 із 40 днів Великого посту, під час якого ми не лише обмежуємо себе в їжі та розвагах, а й ідемо до сповіді, щоб покаятися в гріхах, про які зазвичай думаємо, що їх небагато, бо ж нікого не вбили і нічого не вкрали. Однак відомо, що заповідей Божих не дві, а цілих десять. І дотримання однієї не звільняє від виконання дев’яти інших
Тамара ТРОФИМЧУК, відповідальний секретар «Газети Волинь»
Церква називає сповідь таїнством, а це означає, що повністю зрозуміти його нам не дано. Ми можемо хіба що бачити результат — зміну на краще людини, яка в такий спосіб відкривається Богу. Причому робить це часто і щиро, а не для галочки чи про людське око. Адже перша вимога якісної сповіді — чесний і критичний погляд на себе, навіть якщо це нам не до душі. Друга —до сповіді треба заздалегідь готуватися. І робити це слід ще перед приходом до храму: усамітнитися, прочитати заповіді Божі, згадати, коли і скільки разів вони були порушені.
Перший пункт із Декалогу (біблійна назва десяти заповідей) звучить так: «Я є Господь, Бог твій, нехай не буде в тебе інших богів, крім Мене». Його ми переступаємо дуже часто і якось непомітно для себе. Ходіння до бабок, які виливають віск чи викач ують яйце, — класичний приклад. До того ж поруч із давніми практиками з’являються нові. Читачі, напевно, звернули увагу, що зараз чимало людей носять на руці червону нитку. На лівому зап’ясті її мають багато молоді і навіть маленькі діти!
Такі нитки можна замовити через інтернет (десять штучок, привезених начебто з Ізраїлю, коштують 200 гривень!). Продавці цього краму переконують у його чудодійних властивостях. Мовляв, це найкращий щит від поганого ока, заздрості, пліток. Після того, як нитка буде пов’язана на ліву руку близькою людиною, життя покращиться і збудуться заповітні мрії.
Однак християнам треба пам’ятати, що використання «оберегу» грубо порушує першу заповідь.
Однак із точки зору церкви з червоною ниткою не все так просто. Священики-екзорцисти застерігають: цей талісман — не забавка, а давня традиція прибічників кабали — релігії таємних юдейських знань. Вона виникла в Ізраїлі задовго до появи християнства і пов’язана з поклонінням Ваалу — сьомому із десяти головних демонів, який керує силами руйнування, ненависті, помсти та війни. Саме тоді з’явилася традиція пов’язувати на руку дитині червону нитку. Це означало, що коли вона виросте, то має віддати свою невинність Ваалу (статевий акт із жерцем, не залежно від статі). Чи знають про це матері, які в’яжуть сьогодні червону нитку на ручку своєму немовляті?
Передбачаю, дехто скаже: це все містифікація, нічого подібного насправді немає. Або запитає, як може Ваал впливати на людей сьогодні, в добу науково-технічного прогресу? Відповідь знову ж таки дадуть священики-екзорцисти. Спочатку вони скажуть, що перевага темних сил у наші дні якраз у тому й полягає, що люди не вірять в їхнє існування, а, значить, відкриті та не захищені перед ними. Щодо Ваала — спершу він дійсно максимально сприяє, а потім бере своє через серйозні духовні проблеми: сильні депресії, божевілля чи навіть самогубство.
Хоча всі ми живемо в цивілізованому світі, віра в окультизм та магію сьогодні сильна. Причина в тому, що коли в людини немає віри в Бога, богом для неї стає щось інше. Тому червона нитка зараз дуже модна. І носить її Мадонна та чимало інших представників шоу-бізнесу. Однак християнам треба пам’ятати, що використання «оберегу» грубо порушує першу заповідь. А це важкий гріх при спілкуванні з Богом.
