Першими порадниками і критиками робіт майстрині є її діти. Реставратор повністю довіряє їхньому смаку.
Лялька–скринька збереже коштовності і принесе гроші
Реставрація іграшок стала для жительки Світловодська, що на Кіровоградщині, Вікторії Бакути (на фото) хобі, яке згодом перетворилося на прибуткове заняття
Повертати старим лялькам нове життя Вікторія почала чотири роки тому, коли була у декретній відпустці.
— Якось вирішила змайструвати ляльку–скриньку зі старої, але ще добротної іграшки. Технологію підглянула в інтернеті, а вже дизайн придумала сама. Подарувала цей виріб свекрусі. А другий у мене придбала подруга. Так і пішло, — розповідає про своє захоплення майстриня.
Ляльки у жінки не прості, а із секретом: під ошатним вбранням схована невеличка скринька, куди можна покласти прикраси, біжутерію, гроші, цукерки… Для цього використовує пластикові відерця, харчові контейнери, навіть шматки поліпропіленових труб.
За порівняно простою роботою насправді ховається складний процес, який займає від кількох годин до тижня. Все залежить від натхнення і трудоємності задуму. Щоб лялька була і гарною, і довговічною, треба знати, які матеріали та який клей використовувати. Окремий пункт — оздоблення виробу.
— Буває, піду в магазин по ґудзики, а там побачу гарну тканину, і в мене вже в уяві виник образ. Купую тоді все і творю, — каже майстриня.
Буває, піду в магазин по ґудзики, а там побачу гарну тканину, і в мене вже в уяві виник образ. Купую тоді все і творю, — каже майстриня.
Додає, що дуже любить працювати зі старими іграшками, повертати їх до життя:
— Колись із Львівської області мені надіслали дуже стару ляльку, навіть не знаю, скільки їй років було. Я її відреставрувала і зробила дуже гарною. Із Миколаївщини передали порцелянову, але з відбитими ногами. То з неї теж вийшла красуня–скринька.
За кілька років жінка змайструвала вже більше сотні таких сувенірів. Багато з них замовляють з–за кордону. Це прекрасний подарунок, до того ж ляльки–пари часто вручають молодятам.
Окрім скриньок, Вікторія виготовляє також ляльки–мотанки та в’язані лялечки. Каже, всі вони — обереги, у них вкладає сакральний зміст і душу:
— У кожній іграшці — часточка мого тепла і доброти. Коли роблю ляльку, я відпочиваю, адже маю господарство, город. Для мене це справа для душі, яка приносить радість та ще й прибуток. Я до своїх витворів ставлюся як мама до своєї малечі. Іду купувати своїм дітям одяг, то беру і тканину для ляльок.
За матеріалами pravda–kr.com.ua
