Коли в людини виростають крила
Натрапляючи в ЗМІ на «шедеври» типу «Как сделать пост вкусным» чи «Вишукані пісні страви», починаєш розуміти, що часто в нашому повсякденні спотворюється поняття «піст». Адже він — це не лише стриманість у їжі, це не дієта, яка покращує здоров’я і вдосконалює фігуру
Перш за все, як учить Святе Письмо, то глибокі моральні засади власного певного обмеження для духовного очищення, самозаглиблення і пошуку Бога в собі. Але для усвідомлення цього треба пройти непростий шлях, який не передбачає легковажних, поверхових підходів. У понятті «піст» закладено глибоку ідею самовдосконалення людини, реалізацію якої і пропонує Біблія. Звичайно, стриманість у їжі – це також одна із них. Але хто сказав, що в інші дні року можна захоплюватися «чревоугодієм»? Отож, важливо не впадати в крайнощі.
Досить популярною в середовищі вірян став вислів, що в дні Великого посту «головне – не їсти одне одного». Але, напевно, неправильно буде трактувати це однобоко: харчуватися можна так, як і раніше, тільки не ображай ближнього. Колись мама моєї подруги «мучила» себе такою строгою дієтою, що не раз доводилося виводити її зі стану непритомності. Чи потрібна така жертва Богові?
Стежу за повідомленнями священика Віктора Мартиненка з Нововолинська, знайомством із яким горджуся. Це той православний отець, котрий став священнослужителем Київської митрополії Православної церкви України (храму Преображення Господнього в котеджному містечку «Хутір Ясний» під Києвом) після того, як його покарала УПЦ МП забороною в служінні та причасті святих тайн за те, що він служив зі священиком Константинопольського патріархату. До слова, це Віктор Мартиненко у 2014 році написав відкритого листа патріархові Кірілу, закликаючи згадати, як себе має вести духовний пастир тоді, коли його вірні гинуть на Майдані, а на початку збройного конфлікту з Росією відмовився сам і підговорив братію не згадувати Кіріла під час богослужінь. Так-от, він на своїй сторінці у «Фейсбуці» дає приклад, як проводити передпасхальні дні. Зустрітися з цікавими людьми, приміром зі святими отцями в Київській православній богословській академії... А ще нещодавно Віктор Мартиненко побував у Національному музеї мистецтв Богдана та Варвари Ханенків, поклонився старовинним іконам. Водночас отець Віктор, працюючи у вихідні в садку, каже: «Піст. Обрізуємо дерева і гріховні пристрасті...»
До слова, це Віктор Мартиненко у 2014 році написав відкритого листа патріархові Кірілу, закликаючи згадати, як себе має вести духовний пастир тоді, коли його вірні гинуть на Майдані, а на початку збройного конфлікту з Росією відмовився сам і підговорив братію не згадувати Кіріла під час богослужінь.
Завідувачка дитсадка №6 міста Нововолинська, громадська активістка Надія Бєльська, котра для мене та інших мешканців є моральним авторитетом, якось сказала: «Якщо вдається допомогти комусь – це бальзам для душі, в мене тоді виростають крила». І не з чиїхось переказів, а з власних спостережень добре знаю, що чинить так Надія Іванівна щиро та повсякчас і не для хвальби чи піару. Коли я її запитала, що для неї означає піст, почула: «Суто фізіологічний, очевидно, не має сенсу. Головне – стримувати себе від усього злого і робити якнайбільше добра».
Пригадалося, як кілька тижнів тому розмовляла з педагогом за професією і мамою за покликанням Галиною Москальовою із селища Благодатного, котра виховала і дала путівку в життя не лише своїм трьом дочкам, а й вісьмом знедоленим, часто зі складними недугами, діткам. Попросила її розповісти про одну зі своїх підопічних, яку відправила лікуватися в Ізраїль. Пані Галина подякувала за увагу, але сказала, що жодних інтерв’ю в ці дні не дає, бо молиться за країну, за те, щоб українці зробили правильний вибір.
Чесно кажучи, такій відповіді здивувалася. Адже жінка завжди охоче ділилася інформацією про своїх хлопчиків і дівчаток, у яких вкладає всю душу. А потім подумала: напевно, так мала б чинити більшість наших співвітчизників. Та замість молитви ми бачимо запеклу, подекуди ненависну, з використанням найбрудніших методів боротьбу у виборчих перегонах, протистояння навколо храмів, ворожнечу і несприйняття переконань одне одного. І ми хочемо добра і щастя Україні…
