Зоряна ГЛАДИШЕВСЬКА: «Кожен із нас може себе реалізувати, тільки спершу треба побороти лінь та невпевненість»

Україна — ​це не просто місце на карті, й у нас є 45 мільйонів причин любити рідну державу, яка довела всьому світові свою відданість демократичним цінностям. Про це сказав прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, відкриваючи засідання уряду 3 квітня і коментуючи результати першого туру виборів Президента. Він відзначив, що секрет успіху України простий: потрібно любити свою країну, вірити в свої сили і добросовісно виконувати свою роботу. «Не потрібно піддаватися розчаруванням, як би не було складно. Будь-який результат дається лише серйозною сумлінною працею», — ​наголосив Володимир Гройсман.

Те, що завдяки щоденній роботі можна досягти успіхів, доводить Зоряна Гладишевська — ​жінка, яка, перебуваючи у декретній відпустці, змогла не лише відкрити для себе цікаву справу, а й перетворити її на чудову роботу і стабільне джерело доходів. Турботлива матуся, красуня, ще й власниця однієї з найзатишніших у Луцьку сімейних кав’ярень та пекарні, де щодня створюються неймовірно смачні десерти! Зоряна розповідає, що шлях до поставленої мети був довгим та виваженим, проте повністю виправдав себе.

«Я дуже довго прислухалася, чого хочу насправді»

— Пригадайте, як виникла ідея створити сімейну кав’ярню і що сприяло втіленню мрії в реальність?

— Я дуже динамічна людина і люблю новизну та зміни, тому й роботу завжди обирала різноманітну та цікаву. Більшу частину свого життя пропрацювала в торгівлі на різних посадах — ​від торгового представника до регіо-
нального менеджера з продажу. На той момент мені дуже подобалося те, чим займалася. Відрядження, переговори, тренінги, подорожі — ​ритм був шаленим! І люди! Просто неймовірні люди! Постійно жартувала, що з роботи менеджера звільнюся тільки коли піду в декрет або матиму власну справу. Сталося і те, й інше.

Я починала з нічого, було складно. Накопичувала капітал, працюючи менеджером, узяла кілька позик у близьких людей, а вже потім моя ідея почала притягувати однодумців та інвесторів.

Після появи першої дитинки я з друзями відкрила студію з Alfa graviti і почала працювати тренером. Оскільки спортом займалася все життя, це для мене було і хобі, і робота, яка приносила гроші. Згодом знову завагітніла і зайнялася новим проектом, хотілося мати якесь затишне місце для зустрічі з друзями та щось, що буде приносити радість. Я дуже довго прислухалася, чого насправді хочу, і коли виникла ідея відкрити сімейну кав’ярню, мене вже ніщо не могло зупинити. Щоправда, це збіглося з народженням другої дитини, тому було дуже важко фізично. Вночі із синочком на руках випікала солодощі, а зранку, ще затемна, везла все в кав’ярню… Так тривало близько року, поки не усвідомила, що не справляюся сама і що тих об’ємів, які випікаю, вже не достатньо. Тож з’явилася майстерня, де ми продовжуємо виготовляти наші десерти. Зараз тут працюють два кондитери, а сама переважно займаюся організаційними моментами.

«Прокидалася вранці і щодня робила 5 кроків до меті»

— Ваш найбільший успіх на сьогодні і завдяки чому його досягли?

— Це, напевно, відкриття майстерні та й самої кав’ярні, адже потрібно було переступити через власні страхи, повірити в свої сили і знайти інвесторів, бо власних коштів на все не вистачало. Успіх — ​на мою думку, це мати ідею, в яку віриш, і змусити усіх в неї повірити. У мене горіли очі, я вірила в свою справу і просто прокидалася вранці та діяла — ​робила щодня 5 кроків до мети, незважаючи на втому.

І ще моїм «найтеплішим» проектом є недільна кондитерська школа для діток. Я за першою освітою — ​магістр педагогічних наук і дуже люблю працювати з малечею. Щонеділі ми разом виготовляємо креативні десертики, є дітки, які ще з відкриття до мене приходять, я це дуже ціную! Немає на світі більшої подяки, ніж щасливі усмішки малечі!

— Зараз багато хто вирішує покинути нашу країну. Чи спадало вам таке на думку?

— Про еміграцію я не думала, бо дуже люблю місто, в якому народилася і знайшла чимало друзів. Побувала майже у всіх областях України під час роботи менеджером і з гордістю можу сказати, що Луцьк — ​найкраще місто для життя!

— Чому вважаєте, що можете тут реалізувати себе повною мірою?

— Впевнена, що кожна людина може себе реалізувати, тільки спершу треба побороти власну лінь та невпевненість у своїх можливостях. Я починала з нічого, було складно. Накопичувала капітал, працюючи менеджером, узяла кілька позик у близьких людей, а вже потім моя ідея почала притягувати однодумців та інвесторів. Я хочу налагодити свій бізнес так, щоб він працював без мого щоденного втручання і давав фінансову змогу відпочивати щоразу в іншій країні кілька разів на рік, але для цього не обов’язково емігрувати, мій дім тут.

«Я Люблю Україну за свободу, якої нема в інших країнах...»

— Які українські традиції підтримуєте?

— Мені подобаються наші люди і те, як розквітає наше місто на День вишиванки чи День Незалежності. Воно стає живим, різнобарвним та колоритним. Зараз багато українських дизайнерів створюють креативні колекції з національною символікою, тому кожна жінка може відчути себе гарною, стильною україночкою! Звісно, я підбираю вишиванки собі та діткам. Дуже багато різноманітних стилізованих заходів у ці свята, і ми прекрасно проводимо час разом.

— Назвіть п’ять речей, за які ви любите свою Батьківщину?

— Я люблю Україну за її відкритих людей, безмежний простір для духовного, фізичного та фінансового розвитку! За свободу, якої немає в інших країнах, а мені є з чим порівняти…

— Головні мрії...

— Основна — ​це достойно виховати своїх діток у спеціалізованій школі, яка буде адаптована до сучасних реалій світу. Маю надію, що до того часу, як вони підростуть до шкільного віку, такий заклад з’явиться у нашому місті, бо якщо ні — ​доведеться створити його самій (сміється. — ​Авт.). Друга мрія — ​щоб усі близькі мені люди були щасливими, мали порозуміння, довіру та гармонію з навколишнім світом. Ще хочу, аби батьки мої довше пожили і хоча б зараз навчилися радіти кожному дню. З фінансових мрій — ​це змога відпочивати в будь-якому куточку світу та змінити авто на краще.

— Що б ви побажали молоді?

Насамперед, аби навчилася цінувати те, що вже має, а також віри в себе, в свої можливості, знати, що після падінь обов’язково будуть злети і що рух до мети має бути постійним. Тут, як у спорті, — ​тільки наполегливість та цілеспрямованість дають бажані результати!

Ольга МАГАС, www.uawelove.org.