Головного хранителя волинського музею розстріляло НКВС

Вона має назву «Три роки у Волинському музеї» і є частиною проекту, приуроченого 90–річчю установи, повідомила заступник директора Волинського обласного краєзнавчого музею Євгенія Ковальчук. Протягом 1936–1939 років там працював Ян Фітцке. Спочатку — ​на посаді археолога, пізніше — ​головного хранителя. Співробітник музею Григорій Охріменко розповів про дослідження польського археолога у нашому краї. Географія його розкопок на Волині величезна: Фітцке вивчав десятки пам’яток: Луцьк (Красне, Гнідава, Яровиця) — ​поселення культури лінійно–стрічкової кераміки; Торчин — ​могильник стжижовської культури епохи бронзи; Піддубці — ​кургани Х–ХІІ ст. з тілопокладними похованнями, Любомль — ​давньоруське городище Х–ХІІІ ст.; Боратин та Шепель — ​кургани епохи бронзи; Дружкопіль (нині у складі Журавичів) та Черськ — ​поховання лужицької та тшинецької культур; Берестяни — ​давньоруські кургани.

У 1939 році археолога призвали в польську армію. Зі своєю частиною він потрапив у полон під Бережанами нині Тернопільської області. Разом з іншими офіцерами його відвезли у табір в місто Козельськ біля Смоленська.

За результатами досліджень написав сотні статей, розміщених у пресі та наукових збірниках. За час роботи Яна Фітцке у Волинському музеї значно поповнилася його колекція. Частину старожитностей передали у Варшаву.

У 1939 році археолога призвали в польську армію. Зі своєю частиною він потрапив у полон під Бережанами нині Тернопільської області. Разом з іншими офіцерами його відвезли у табір в місто Козельськ поблизу Смоленська. Звідти Яну Фітцке вдалося відправити лист своїм рідним. У квітні 1940–го енкаведисти розстріляли польських офіцерів (серед них і Яна Фітцке) в Катинському лісі.

Свого часу на Волині видали книжку про цього музейника та археолога. А тепер охочі зможуть побачити ще й матеріали про його життя.

 

Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.