Українці хочуть бачити своїм лідером Володимира Зеленського

Закарпаття голосує, як Луганщина, а Волинь — як Київ

Після підрахунку 99,62% протоколів Володимир Зеленський набирає 73,22% голосів, Петро Порошенко — 24,46%. Найбільший процент учорашній комік здобув у південно–східних областях, де рекордсменом є Луганщина — 89% голосів виборців. Загалом 12 областей, включаючи і найзахіднішу — Закарпатську, дали Зеленському понад 80%.

Менше 65% лідер перегонів отримав у трьох галицьких областях (Львівській, Тернопільській та Івано–Франківській), двох волинських (Волинській та Рівненській), на Поділлі (Вінницькій) та у Києві.

Явка у другому турі становила 61,37 %, а це дещо менше, ніж у першому — 62,8%. Якщо порівнювати з президентськими виборами у 2014 році, то суттєво збільшилась активність виборців на Південному Сході та у Центрі країни. А антирекорд з відвідування дільниць поставило Закарпаття — вибори там зацікавили лише 47% з тих, хто має право голосу.

Новообраний Президент обіцяє розв’язати війну — інформаційну

Прихильники Петра Порошенка до його заслуг можуть записати і останні вибори, які були добре організованими та конкурентними. У багатьох державах колишнього СРСР, в тому числі і в Росії, де неугодних кандидатів просто не реєструють, про таке вже й не мріють. Але уваги варте й те, як Петро Порошенко прийняв свою поразку. Одразу після оголошення результатів екзит–полів він зателефонував Володимиру Зеленському, привітав його з перемогою і запропонував допомогу. Це дуже важливий момент для утвердження політичної культури в Україні.

Президент знайшов у собі сили навіть на жарти. «Я готовий передати йому (Зеленському. — Ред.) всю мережу міжнародної підтримки України, всю мережу, яку ми так дбайливо вибудовували роками. І це і є та реальна «сітка», а не там, де нас безпідставно звинувачували опоненти (Порошенку дорікали у нібито «сітці» із підкупу виборців. — Ред.)», — заявив глава держави у виступі після закінчення голосування.

Володимир Зеленський на запитання про те, як будуватиме відносини з Росією, заявив, що дотримуватиметься Мінського формату щодо Донбасу, але участь у переговорах братимуть уже нові люди.

Петро Порошенко також сказав, що хоч у наступному місяці піде зі свого кабінету на Банковій, але не піде з політики, а захищатиме здобутки України останніх років. І ще одна важлива теза від глави держави: він заявив, що буде «щасливим і гордим» підписати Закон про українську мову, якщо його прийме Верховна Рада. Очікується, що за цей знаковий документ депутати остаточно голосуватимуть у четвер, 25 квітня. Було б чудово, якби Петро Порошенко поставив саме таку крапку у своєму президентстві.

Тим часом Володимир Зеленський уже приймає вітання від лідерів світу. Без п’яти хвилин президент України мав розмову із президентами США Дональдом Трампом, Франції Еммануелем Макроном, Польщі Анджеєм Дудою, прем’єром Канади Джастіном Трюдо та іншими. А прем’єр Вірменії Нікол Пашинян звернувся до Володимира Зеленського українською мовою, яку кандидат сам почав вивчати лише нещодавно. Не оминули виборів в Україні і наші вороги. З’явились коментарі прем’єра Росії Дмитра Медведєва, екс–президента–злочинця Віктора Януковича і навіть президента Чечні Рамзана Кадирова, у якого Володимир Зеленський просив вибачення за свої жарти.

Сам Зеленський на запитання про те, як будуватиме відносини з Росією, заявив, що дотримуватиметься Мінського формату щодо Донбасу, але участь у переговорах братимуть уже нові люди. Також він розповів, що його команда готує «потужну інформаційну війну», щоб закінчити бойові дії на Сході. А щодо допомоги від Петра Порошенка, то Володимир Зеленський заявив, що не відкидає цього. «Якщо вона (допомога. — Ред.) мені знадобиться, я обов’язково йому зателефоную. Чому ні?» — сказав він.

 

Коментарі

 Ірина БЕКЕШКІНА,
директор фонду «Демократичні ініціативи», вважає, що висока підтримка кандидата Володимира Зеленського на виборах не свідчить про єднання країни:

«Насправді — це ілюзія об’єднання. Кожен у Зеленського вкладає свої мрії, свої побажання. Серед його виборців 37% — за членство в НАТО, 33% — за нейтральний статус і 6% — за військовий союз із Росією. Тому я б не сказала, що це об’єднання стабільне і надійне. Хочу продовжити, що об’єднало країну оце «так далі жити не можна». Таке бажання — це певний вирок політичній системі, політичній еліті. Об’єднало, так би мовити, заперечення існуючого. А що стосується позитивної майбутньої програми, то тут скоріше Україна лишилась роз’єднаною».

 

 

 

Олексій ГАРАНЬ,
історик–міжнародник, політолог, викладач, закликав не впадати у відчай тих, хто побоюється ймовірного проросійського реваншу в Україні у зв’язку із перемогою Володимира Зеленського:

«Бувало й важче. Уявіть настрої тих, хто змушений був емігрувати на чужину після поразки Української революції, тих, хто сидів у криївці без зв’язку із близькими та рідними, а багато з тих, хто лишився, — просто не вижив. Їм тоді було важче, ніж нам, але віра і невтомна боротьба дала результати. Скоро Великдень. Як колись казали в діаспорі за часів СРСР, «Христос воскрес — воскресне й Україна». Студентам я кажу: «Була у нас вулиця Комінтерну, а тепер — вулиця Петлюри». І де тепер той Комінтерн? А незалежна Україна є і буде».