Великодні пряникові композиції від Галини Лосєвої

Катерина ЗУБЧУК

Про матушку Галину, яка з отцем Олександром 23 ро­ки тому після закінчення Волинської духовної семінарії УПЦ КП приїхала в Нові Червища Камінь–Каширського району, наша газета вже розповідала. Ця жінка з регентською освітою стала в поліському селі своєрідним центром культурного життя. Свого часу пані Галина зацікавилася одним із найдавніших народних ремесел — соломоплетінням, взяла уроки в заслуженого майстра народної творчості Марії Кравчук, яка живе у селі Купичів Турійського району, стала виготовляти дідухи — символи врожаю, добробуту. А рік тому матушка Галина зацікавилася розписом пряників. Як людина цілеспрямована й допитлива, з допомогою інтернету закінчила відповідні курси і вже порадувала не однією чудовою композицією. Нещодавно до Великодня вона провела з допомогою організаторів — класного керівника 7–А класу Людмили Павліхи та голови батьківського комітету Ольги Сцьольної — перший майстер–клас із розпису пряників у Боратинській загальноосвітній школі Луцького району. Приїхала зі своїми вже готовими смаколиками, глазур’ю і дала можливість підліткам повчитися такому виду мистецтва. І, може, хтось із них настільки цим зацікавиться, що згодом освоїть це ремесло й скаже, як і Галина Лосєва: «Яка це класна справа!».

 

24 квітня

Сонце (схід — 6.05, захід — 20.30, тривалість дня — 14.25).

Місяць у Стільці, Козерозі. 18–19 дні Місяця.

Іменинники: Антип, Яків, Мартин, Юхим, Іван, Тихін, Харитон, Каленик.

25 квітня

Сонце (схід — 6.03, захід — 20.31, тривалість дня — 14.28).

Місяць у Козерозі. 19–20 дні Місяця.

Іменинники: Давид, Іван, Анфіса, Афанасія, Зенон, Василь, Сергій, Матвій.

 

Коли спаде передвиборча хвиля ненависті й злості?

Останні кілька тижнів напруга в суспільстві зашкалювала. Воно й зрозуміло — вирішувалася доля держави. Кожен має право на свою думку і намагався її обстояти. Тільки при цьому багато хто виходив за межі моралі й людяності

Оксана КРАВЧЕНКО

На тролейбусній зупинці біля Центрального ринку Луцька минулого тижня була свідком передвиборчих «дебатів» літніх жінок. Одну з них упізнала. Людмилу Філіпович раніше бачила на Театральному майдані. З плакатом у руках 79–річна лучанка агітувала проти Володимира Зеленського. Потім у ЗМІ з’явилася інформація, що жінку побили. Синець на обличчі пані Людмили добре видно навіть здалеку. «Провчили — і правильно», — стиха зловтішався хтось збоку. Інші зашипіли одночасно: і пенсії малі, і субсидії, і злидні обсіли... Хоча на вигляд жінки були зовсім не бідовими, якщо порівнювати їхні вагові категорії з худенькою постаттю Людмили Філіпович, і поверталася вони з ринку з чималими клунками. Бабуся взялася пояснювати свою позицію, чим викликала шквал злості, образ на свою адресу. Дійшло до непристойних жестів — крутили перед людиною поважного віку пальцем біля скроні.

Час усе розставить на свої місця. Але в будь–якій ситуації мусимо поводитися гідно, пам’ятати правила доброго тону. Люди, котрі мають мужність обстоювати свою позицію, заслуговують поваги. Тільки взаєморозуміння і шанобливе ставлення одне до одного, незалежно від політичних уподобань і симпатій, допоможе нам вистояти.

 

Погода

Гарний день починається з гарних новин про погоду

У Велику Середу християни згадують дві події: покаяння блудної жінки, котра дорогоцінним миром омила ноги Господові, і задум злочестивого Юди, який зрадив свого Вчителя. Також 24 квітня вшановується пам’ять святого мученика Антипа — єпископа Пергамо–Асійського. У народі казали: «Антип без води — засіки без зерна»

А за прогнозом чергового синоптика Волинського обласного гідрометеоцентру Алли Адамської, 24, 25 квітня — мінлива хмарність, без опадів. Вітер південно–східний, 7—12 метрів за секунду, місцями пориви 15—20. Температура повітря вночі — 3—8, вдень — 15—20 градусів тепла.

За багаторічними спостереженнями, найтепліше 24 квітня було 1968 року — «плюс» 27, найхолодніше — 1988–го — «мінус» 3 градуси.

У Рівному 24 квітня — мінлива хмарність, без опадів. Температура повітря — 6–16 градусів тепла. 25–го — сонячно, температура повітря — 8–19 градусів із позначкою «плюс».

 

Із цієї землі намагались вирвати серце…

 Гортаючи зранку сторінку у «Фейсбуці», ми часто бачимо те, про що потрошки забуваємо, бо прокинулися сьогодні у мирному місті. Черговий пост військового капелана з Маневиччини Олександра Ружила розпочав мій день і нагадав про інший світ

Людмила ВЛАСЮК

Вони важливі — ті, які справді роблять реальні кроки для підтримки хлопців на фронті та країни загалом, і хто фіксує ці моменти історії. Дивлячись на цю світлину, хочеться сказати просто: проймає. Намагатимусь передати її так, як бачу з монітора свого ноутбука.

…Там теж ранок, вкритий туманом, а вечори залиті багряним сонячним світлом. Десь вдалині цвітуть дерева, поруч цвірінькає пташка, для якої гуркіт вибухів, як шум весняної грози. Бо гримить уже шостий рік. Крізь пожовклу суху траву пробиваються перші паростки свіжої зелені. Це було б звичайне поле в донецьких краях, якби не ота вивернута чорна земля, з якої, здавалося б, намагались вирвати серце. Такий вигляд має війна. Вражає і підпис Олександра, доволі простий і глибокий за змістом: «Це після артобстрілу… Молімося…»

Там, де щодня стріляють, потреба молитви особлива. На іншій світлині бачу унікальний іконостас: у ящику з–під набоїв — маленькі іконки, хрестики. А поруч — хвіст від міни. Це гірке сьогодення, яке ми спостерігаємо лише у соціальних мережах. На фронтовій Донеччині лише у хвилини тиші на буржуйці довго гріється закопчений чайник, а хлопці, очікуючи гарячий напій, гортають повільно стрічку і діляться з нами своїми фотоспогадами про війну.

Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.