На прийом до Івана Сергійчука часто приходять зовсім молоді люди.
«Вертаюся з городу — і волочу ногу…»
Тривають польові роботи, люди поспішають до Великодня справитися з ними. Багато перед святом є й інших невідкладних справ. Але буває, що у найбільш напружений момент з колії нас вибиває ішіалгія — один із багатьох симптомів міжхребцевої грижі та остеохондрозу
«Прийшов весняний час — зустрічай ішіас», — казав мій покійний дідусь Іван Прокопович Довгун, який вважав цю недугу сезонною, бо вона загострюється у селян через надмірні фізичні навантаження.
Дуже багато людей ігнорують погіршення самопочуття, з яким стикаються час від часу. Звикли терпіти до останнього. Але в деяких випадках це просто неможливо. Саме так і дає про себе знати ішіалгія, яка являє собою не окреме захворювання, а цілий комплекс неприємних симптомів, що виникають внаслідок защемлення сідничного нерва. При його запаленні людина практично втрачає працездатність, відчуває постійний дискомфорт. Защемлення може виникнути з різних причин: грижа в поперековому відділі, остеохондроз, зміщення міжхребцевих дисків, деформація хребта, переохолодження, цукровий діабет, тромбоз і навіть вік.
Основним і найбільш помітним проявом ішіалгії є нестерпно гострий біль, який може бути постійним або виникати несподівано.
Основним і найбільш помітним проявом ішіалгії є нестерпно гострий біль, який може бути постійним або виникати несподівано. Зазвичай хворобливі відчуття з’являються тільки в одній половині тіла, проте так буває далеко не завжди. Іноді вони проявляються одночасно в поперековому відділі, сідницях, стегнах, ступнях і гомілках. Крім болю, недуга може давати про себе знати поколюванням, свербінням, печінням шкіри в ділянці кінцівки, порушенням руху, яке може супроводжуватися невеликою кульгавістю або повним знерухомленням. Часом ці симптоми поєднуються з нетриманням сечі, запором, судомами або відчуттям оніміння м’язів на ураженій ділянці.
До мене часто звертаються пацієнти, які скаржаться, що через біль не можуть спати, стояти, нахилятися або повертатися. І, як показує багаторічна практика, усунення больового синдрому можливе за допомогою мануальної терапії, а далі треба працювати над лікуванням запального процесу (компреси і розтирання з використанням спеціальних настоїв) аж до повноцінного відновлення амплітуди рухів. Також рекомендую лікувальну фізкультуру, фізіотерапевтичні процедури (водолікування, УВЧ, електрофорез, парафінотерапія), які пришвидшують одужання. Не можна не згадати і про масажі уражених зон, які також дають відмінний ефект. Щоб доповнити терапію народними засобами, фахівці радять пити трав’яні відвари, вживати мінерали, робити компреси з хрону, редьки, меду і яєчного білка.
Для профілактики рецидиву захворювання рекомендується спати на твердій поверхні, стежити за прямою поставою, уникати переохолоджень, не піднімати важке, уникати навантаження на хребет, не робити різких рухів. Крім того, потрібно дотримуватися режиму харчування, особливо це стосується людей із надмірною вагою. Необхідно зміцнювати м’язи спини і хребта, щодня виконуючи фізичні вправи, але робити їх потрібно плавно і повільно, щоб не спровокувати хворобливі відчуття.
Іван СЕРГІЙЧУК, реабілітолог
