Якщо в душі ви художник, а за вміннями — кулінар, полотном для вас стане… печиво
Лучанка Ольга Гончарук виготовляє неймовірної краси випічку. Її роботи замовляють не тільки в інші регіони України, а навіть в Об’єднані Арабські Емірати
Аматорством і «пробами пера» тут навіть і не пахне. Кожне її печиво — довершена картина, з відтінками, напівтонами, об’ємним зображенням. Тому цілком логічним було перше запитання до майстрині: а чи не художник вона? Бо намалювати на тістечку розміром 10 на 10 сантиметрів цілу історію — то не так і просто.
— Я працюю в управлінні Фонду соціального страхування у Волинській області, — розвіює здогади пані Ольга. — А малювати навчилася ще школяркою. Чотири роки у старших класах займалася в художній школі у талановитого педагога Лесі Павлівни Каспрук. Мені це заняття подобалося, але я чомусь не пов’язувала майбутню професію з малюванням. Хобі — так, а для роботи художником… усе боялася, що не вистачить фантазії.
Окрім польоту думки, теперішнє заняття вимагає неабиякого терпіння і скрупульозності. Навіть у крихітних личках пряничних героїв Ольга Гончарук уміє зобразити емоцію. Малює вечорами, а то й ночами, коли в домі тихо і ніщо не відволікає від процесу. У палітрі розводить спеціальні барвники — і поринає у творчість.
— Я починала з розпису айсингом (білково–цукрова суміш). Зараз це дуже популярне заняття, багато хто робить такі пряники. Але потім захотілося виготовляти якраз мальоване печиво. Спершу, звісно, покриваю їх айсингом (це так звана заливка), а тоді роблю з тієї ж суміші об’ємне зображення і вже коли все застигне, розмальовую композицію. Це дуже делікатна справа, грає роль навіть вологість у кімнаті, бо від цього залежить швидкість застигання глазурі.
Кожне її печиво — довершена картина, з відтінками, напівтонами, об’ємним зображенням.
Зважаючи на велику кількість нюансів у цій роботі, майстриня наголошує, що коли ви хочете замовити або ж самостійно виготовити печиво, ніколи не треба робити це сьогодні на сьогодні. Тісто для такої випічки обов’язково має вилежатися в холодильнику.
Цей рецепт пані Ольга тримає у секреті, адже сама його отримала аж у столиці на майстер–класі відомої кулінарки Дарини Ракицької. Завдяки натуральним інгредієнтам тісто не псується довгий час ані в сирому вигляді, ані вже будучи готовим печивом. Це дуже зручно, адже так можна кожній замовленій роботі приділити вдосталь уваги, аби вона була бездоганна. А ще пані Ольга відкрила секрет: щоб повернути медовому печиву м’якість, достатньо покласти до нього в торбинку шматок сирого яблука.
Роботи жінки вже впізнають за неповторним творчим почерком, тому завжди є охочі замовити таку красу. Спочатку географія обмежувалася друзями та колегами з Луцька, а тепер розширилася. Ольга вже надсилала свої роботи в різні куточки України і навіть у Німеччину та Об’єднані Арабські Емірати. Трохи хвилюється за цілісність виробів, але все ж сподівається, що дотримані технології малюнка витримають неблизьку дорогу.
Коли є час, жінка проводить майстер–класи з розпису печива, де залюбки ділиться своїм умінням із дітьми й дорослими. Перед Великоднем графік уже розписаний: внуки запросили до школи, аби бабуся навчила однокласників такому мистецтву. До кожного свята пані Ольга намагається запропонувати якусь новинку в розписі. Цього разу це будуть святкові великодні гусенята.
Має винахідлива кулінарка ще кілька цікавих хобі. Найвидовищніше — вирізати різні фігури та квіти з овочів. Це таїландське мистецтво називається карвінг, і тут Ольга в Луцьку практично не має конкурентів. За кілька годин вона перетворює кавун, гарбуз, буряк, редиску та інші плоди на фантастичної краси композиції.
А для душі має ще одну улюблену справу — пекти хліб. Відшуковує цікаві рецепти, пробує різні технології та інгредієнти і з упевненістю каже, що смачнішої випічки за хліб таки не існує.