Жительці Рівного зробили операцію на серці без… зупинки серця
Такі хірургічні втручання називають «ювелірною роботою»
62-річна Галина (на фото) стала першою, кому в обласному центрі зробили операцію на серці. Досі таких у краї не проводили взагалі, хоча хворих із подібними проблемами — стенокардією, яка не дає змоги пройти і кілька метрів, — чимало. Дотепер люди змушені були звертатися до медзакладів в інших містах України, найчастіше — у Києві. Проте з цього року подібні операції стали можливими і в Рівному
Восени минулого року Рівненська центральна міська лікарня підписала угоду про співпрацю з Національним інститутом хірургії та трансплантології імені О. Шалімова, якою передбачається навчання рівненських лікарів в інституті та проведення на базі міської лікарні у Рівному операцій на серці.
Нам потрібен апарат штучного кровообігу, який коштує близько 12 мільйонів гривень.
— У нашому закладі є ангіограф, за допомогою якого ми проводимо стентування, також можемо встановлювати вади серця, судин та визначати потребу оперативного лікування — аортокоронарного шунтування чи заміни клапанів серця, — розповідає заступник головного лікаря з хірургічної допомоги Ігор Дундюк. — Пацієнтів, яким необхідне оперативне лікування серця, дуже багато. Спершу наші спеціалісти їздили до інституту Шалімова дивитися на обладнання та хід хірургічного втручання, потім лікарі інституту приїздили до нас — вивчали нашу базу. Адже для проведення операцій на серці потрібна спеціальна операційна.
Рівненській ЦМЛ підготувати базу вдалося, і 5 квітня тут прооперували рівнянку Галину. Жінці зробили аортокоронарне шунтування без зупинки серця. Більшість подібних хірургічних втручань проводять із зупинкою серця, підключаючи апарат штучного кровообігу. Так простіше для лікарів. Проте коли серце зупиняється, опісля його запуску можуть виникнути ускладнення для пацієнта.
— Коли робили операцію, апарат штучного кровообігу на всяк випадок був напоготові, але його не задіяли, — розповідає пан Дундюк. — Під час операції лікарі використали три шунти — взяли вену з ноги пацієнтки, розділили її на три судини і вшили у серце. З інституту Шалімова приїхала бригада з восьми фахівців: три кардіохірурги, два лікарі-анестезіологи, перфузіолог (лікар, який працює з апаратом штучного кровообігу), операційна медсестра та анестизист. Також були наші два анестезіологи, кардіохірург та медсестри. Операція пройшла успішно. Київські медики ще добу спостерігали за пацієнткою, а потім передали догляд нам. Ми з ними у телефонному режимі консультуємося: коли шви знімати, коли що призначати. На Пасху пацієнтку відпустили додому. Вона почуває себе добре. І ми задоволені. На кінець травня плануємо провести ще одну таку операцію. Наші лікарі-анестезіологи та медсестри вже проходять стажування в інституті Шалімова.
За словами Ігоря Дундюка, в області дуже багато хворих потребують такого хірургічного втручання. Якби у міській лікарні налагодили процес, щодня робили б операцію одній людині. Проте наразі це неможливо — у закладі немає потрібного обладнання.
Практично всі інструменти для операції 5 квітня столичні хірурги привозили з собою.
— Перш за все нам потрібен апарат штучного кровообігу, який коштує близько 12 мільйонів гривень, адже ні у нас, ні в обласній лікарні такого обладнання немає, — зазначає пан Дундюк. — А окрім того, необхідні різноманітні спеціальні інструменти. Наприклад, присоска, яка дозволяє вивернути серце, не пошкодивши його. Ми наразі ведемо перемовини із клініками у ЄС, написали також до нашої діаспори в Канаді, розповіли, що ми запустили операції на серці і що нам потрібне обладнання. Скрізь стукаємо з проханням про допомогу.
Хірургічне втручання, яке провели пані Галині, назвали «ювелірною» роботою. Коштують такі операції дорого, проте вони — ефективні. З витратними матеріалами для пані Галини допомогло обласне управління охорони здоров’я. Заступник начальника Олег Вівсяник зазначає, що до них звернулися з інституту Шалімова з таким проханням — і управління закупило потрібні медикаменти.
Наразі щодо інших операцій конкретних розмов не було.
Левко ЗАБРІДНИЙ