У 1975 році на місці розстрілу спорудили пам’ятник.
Брат убитого біг за возом кільканадцять кілометрів і просив віддати тіло для поховання
1 травня 1935 року в Колках розстріляли першотравневу демонстрацію
Ще в середині квітня польська поліція дізналася, що на Великдень члени КПЗУ готують так звані марші з сіл на Луцьк, Олику та Колки. Стало відомо, що чоловіки будуть озброєними, а жінки припасають матеріали для допомоги пораненим. Тож влада ще напередодні готувалася до цього. За всіма по селах стежили таємні інформатори. З Варшави надійшов наказ розгромити демонстрацію.
Учасники маршу на Колки почали збиратися в лісі між Тростянцем і Хопневом. Пізніше багато хто казав, що не знав справжньої мети зібрання. Мовляв, ішли на маївку з танцями та забавами, які були тоді не рідкістю. Симпатики комуністичної ідеї деяких селян силоміць змушували до участі в акції. По боках колони, яку сформували жителі кільканадцяти навколишніх сіл і в якій нараховували до тисячі людей, ішли активісти з киями. Аби ніхто не втік.
Близько 15–ї години біля Ситниці організували мітинг. А тоді впорядкували рух: вишикувалися по четверо, у голову колони поставили жінок. Влада хотіла не допустити демонстрантів у містечко. Їх намірилися оточити з чотирьох боків: зустрічати мали колківські поліцаї, позаду — ківерцівські, справа — сильненські, зліва — тростянецькі.
Пізніше багато хто казав, що не знав справжньої мети зібрання. Мовляв, ішли на маївку з танцями та забавами.
О 17.30 колону помітили і підпустили ближче. Офіцер наказав зупинитися, але натовп посувався далі. За версією польської поліції, демонстранти почали стріляти першими. Відтак нібито у відповідь теж залунали постріли. Хтось кинувся втікати, інші продовжували йти, задні натискали на передніх. А кулі вихоплювали все нові жертви. Усього загинуло 6 (за деякими даними 8) чоловік, було поранено 9 (за деякими даними — 31), заарештували 7 (за деякими даними 47) осіб.
Це була акція молоді. Достатньо лише глянути на список убитих: Петро Лукашук (23 роки) з Хопнева, Павло Кривенюк (18 років) і Домна Гордіюк (17 років) із Тростянця, Никанор Вознюк (25 років) з Омельного, Олександр Стельмащук (22 роки) та Лідія Мосійчук (17 років) з Острова.
Загиблих повезли до Луцька. Андрій Кривенюк, брат убитого Павла, біг за возом із трупами аж до села Озеро (нині Ківерцівського району) і просив віддати тіло для поховання. Але поліцаї тільки били його по руках, коли чоловік хапався за драбини на возі.
Після опізнання вбитих поховали на православному кладовищі, на місці якого нині сквер навпроти гімназії №4.
Андрій БОРКОВСЬКИЙ.
