Галичина повинна стати незалежною державою?

Усе б нічого, якби не запитання про сепаратизм. І де: не в Криму чи на Донбасі, а на крайньому Заході України — ​в Галичині. Користувачі «Фейсбуку» поширили інформацію про соціологічне дослідження «Думки і погляди жителів Галичини: квітень–травень 2019 року», яке провів Київський міжнародний інститут соціології на замовлення газети «Дзеркало тижня».

Усі списи ламають навколо питання: «Якою ви бачите долю Галичини?»

Варіанти відповіді такі:

1. У складі унітарної України в рамках чинної Конституції.

2. У складі унітарної, але децентралізованої України, де області та місцеве самоврядування отримають широкі повноваження і велику бюджетну самостійність.

3. Галичина повинна стати суб’єктом у складі федеративної України.

4. Галичина мусить бути окремою незалежною державою, яка включає в себе Львівську, Івано-Франківську, Тернопільську області.

5. Галичина має приєднатися до Польщі.

Після того, як інформація здійняла у «Фейсбуці» справжню бурю, Управління СБУ у Львівській області розпочало кримінальне провадження. Повідомлення про це на сторінці спецслужби в соцмережі зібрало дуже багато коментарів.

Когось цікавлять сепаратистські настрої, от і замовив опитування, щоб дізнатися.

«Це вже сепаратизмом попахує, не рекомендую таке поширювати», «Повна дурня», «Колись ми думку про війну називали дурнею», «Це опитування. Когось цікавлять сепаратистські настрої, от і замовив опитування, щоб дізнатися. Ось якби були результати, було б про що говорити. А так це «медсестра принесла градусник, значить, є температура», «Це якась маячня. Живу у Львові, в житті ні від кого нічого подібного не чула. Ну знаєте, приватні розмови, черги у магазині, в кав’ярні, в маршрутках — ​ніде про таке не йшлося», «Підтримаю колег-соціологів — ​це звичайне соціологічне опитування, яке використовує наукові методи, не містить жодних закликів та пропаганди, і подібні питання багато разів ставилися раніше. До того ж воно дає цінну інформацію щодо поширеності/непоширеності сепаратистських настроїв», — ​пишуть користувачі.

Відтак директор КМІС Володимир Паніотто повідомив, що опитування, навпаки, мало виявити прояви сепаратизму (якщо такі є) у Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській областях.

Затим уже й саме «Дзеркало тижня» пояснило, що громадяни та СБУ «перепильнували». Мовляв, подібне дослідження вже проводили у 2014 році, і жодних питань воно не викликало. Тоді соціологи з’ясували, що, попри трудову міграцію та масове отримання паспортів інших держав, населення Галичини, Буковини та Закарпаття пов’язує свою долю з Україною. Тепер вирішили провести нове опитування. До нього додали два запитання, в яких «СБУ, як і тих, що були в анкеті п’ять літ тому, не знайде проросійської крамоли». Це запитання про те, якими мовами ви хотіли б, щоб володіла ваша дитина для досягнення успіху та в яких країнах працюють ваші родичі.

Газета зазначила, що систематично опитує громадян. «Зокрема, в березні–​травні 2014 року ми провели опитування у восьми областях так званої підкови ризику. Воно показало, що настрої у Дніпропетровській, Херсонській, Запорізькій, Одеській, Харківській, Миколаївській областях дуже далекі від того рівня проросійськості, на який розраховує Кремль, який на той момент уже анексував Крим… У той же час багато заявляли, що опитування «ДТ» зупинило гарячі голови і доказово продемонструвало, що в цих областях переважна більшість громадян асоціюють себе з Україною, а не Росією», — ​йдеться у статті.

— Можливо, дещо перезагострюють проблему для того, щоб отримати максимально чіткий зріз. Я був би дещо акуратнішим і не ставив би питання про сепаратизм як такий. Можна вивчати громадську думку, але не провокуючи на щось загрозливе для безпеки країни, — ​сказав екс-міністр зовнішніх відносин Володимир Огризко в ефірі каналу «Еспресо».

А наші соціологи мають різні думки. Одні вважають, що питання мало маніпулятивний характер, інші — ​що воно є збалансованим.

Крапку поставив Володимир Паніотто на своїй сторінці у «Фейсбуці»: «Представник СБУ зателефонував сьогодні і повідомив, що перевірка не виявила порушень».

Андрій БОРКОВСЬКИЙ