На лист нашого читача, опублікований у “Волині” 13 серпня ц.р. під заголовком “Якими “пейзажами” зустріне місто 920-річчя?”, відповідає луцький міський голова Антон Кривицький...
На лист нашого читача, опублікований у “Волині” 13 серпня ц.р. під заголовком “Якими “пейзажами” зустріне місто 920-річчя?”, відповідає луцький міський голова Антон Кривицький.
ПРО ДОЛЮ ДОВГОБУДІВ Ще 10 років тому в Луцьку налічувалося більше ста об’єктів незавершеного будівництва. Сьогодні таких — менше десяти. Однак усі вони — недержавної форми власності і перебувають у приватному чи колективному володінні. Тому єдиний важіль влади в подоланні проблеми незавершеного будівництва — пошук альтернативного власника, інвестора та сприяння в досягненні домовленостей між сторонами. Таким чином вирішене питання з колишнім рестораном “Волинь”. Існує домовленість про нове призначення недобудованих виробничих корпусів “Електротермометрії”. Освоюються вільні площі заводу “Іскра”. Будівництво ж торгового центру поблизу університету тимчасово припинено через судове провадження. Що стосується знищеного пожежею будинку №33 на вулиці Лесі Українки, то його мешканцям за кошти місцевого бюджету придбано інше житло, хоч усі квартири були приватизовані. Саму ж будівлю виставлено на продаж. Однак поки охочих придбати її не знайшлося.
ПРО ПІДЗЕМНІ ТА НАЗЕМНІ ПЕРЕХОДИ Підземний перехід — надзвичайно складна інженерна конструкція, тому її вартість становить 5-7 мільйонів гривень. Був знайдений інвестор, який погодився вкласти власний капітал у будівництво відповідного соціального об’єкта. Однак через необгрунтований супротив окремих депутатів міської ради цей інвестор відмовився від свого наміру і тепер інвестує будівництво підземного переходу в сусідній області. Наземний перехід був запланований як додатковий засіб безпеки на коліях (за 100 метрів вже існує міст), тому цей об’єкт не є серед першочергових потреб. Окрім того, будівництво фінансується винятково з місцевого бюджету — в нього вже вкладено 2 мільйони гривень, для завершення необхідно іще мільйон. Однак справа не лише у коштах. Наземний перехід спроектовано у комплексі з реконструкцією вокзалу, яку “Укрзалізниця” з року в рік відкладає.
ПРО ФОНТАНИ І ПАМ’ЯТНИКИ Фонтан на Театральному майдані реконструюється вперше за 30 років свого існування. Згідно з технологією обладнання фонтана проводиться після реконструкції горизонтального мощення. А пам’ятники — неодмінний компонент історичної пам’яті народу. При їх розташуванні, крім бажання у виборі місця, необхідно враховувати архітектурні, будівельні норми і просто технічні можливості. Встановлюючи пам’ятники, ми створюємо ще й нові місцеві традиції. У той час, коли Україну потрясали міжконфесійні конфлікти, у Луцьку, біля пам’ятника покровителя міста — Святого Миколая — представники усіх релігійних громад провадили спільні богослужіння. При цьому вже не так важливо, в якому саме місці розташований монумент.
ПРО ЦЕНТРАЛЬНІ ТА ПЕРИФЕРІЙНІ ВУЛИЦІ Твердження, що Луцьк — це не лише проспект Волі, цілком справедливе. Але найперше має бути облаштована центральна частина міста. Що ж до околиць, то коштом бюджету на сьогодні проведено комплексний благоустрій — ремонт дорожнього покриття, відновлення знаків, реконструкція освітлення, озеленення на вулицях Боженка, Львівській, Корольова, Червоноармійській, Ціолковського, Полонківській, Володимирській, Ковельській, Дубнівській, Городецькій, капітально відремонтовано міст на вулиці Шевченка.
ПРО СТАТКИ Й ПОДАТКИ Варто прояснити ситуацію з бюджетними коштами, якими оперує місцеве самоврядування. На фінансування місцевих програм — від ремонту доріг до підтримки молодіжних програм — існує так званий нижній кошик бюджету, який формується з місцевих податків і зборів. Основні з них — комунальний податок і ринковий збір. Перший упродовж багатьох років — незмінний, обсяги другого — з року в рік зменшуються. Держава відмінила готельний збір, який залишався в місцевому бюджеті. Скорочується база надходжень і від продажу земель несільськогосподарського призначення та продажу об’єктів комунальної власності. Якщо в доларовому еквіваленті порівняти цьогорічний бюджет міста, то він — такого ж обсягу, як і 10 років тому, чого не скажеш про ціни. Що ж до цільового призначення видатків, то у їх спрямуванні міська влада не може керуватися лише своїми бажаннями, навіть якщо вони схвалені громадою. Бюджетні витрати регламентуються Бюджетним кодексом України. Тому кошти зі статті “Благоустрій” на ремонт покрівель використовуватися не можуть.
