«Від ранку народження і до смеркання судилося жінці одвічне чекання…»
У цих словах знаного волинського поета Василя Гея — материнська доля. Де б ми не були, куди б не завели нас життєві дороги — мамина душа завжди з нами: вболіває, хвилюється, радіє, рятує своїм теплом і молитвою. І не важливо, 25 вам чи 60 — доки живе ненька, ви маєте щастя бути дітьми й повертатися в дім, де вас завше ждуть
Мешканцям і гостям курортного міста Хмільник, що на Вінниччині, про одвічне материнське чекання нагадує пам’ятник берегині роду (на фото), створений місцевим скульптором Віктором Стуканом за спонсорської підтримки Миколи і Петра Юрчишиних. В уяві митця образ неньки постав біля вікна, у трепетному сподіванні повернення дітей. Над композицією з бетону автор працював майже півроку, зовні її покрили спеціальною фарбою, яка імітує бронзу. Довершують монумент слова відомого поета-пісняра Миколи Луківа:
Приїжджайте частіше додому!
Бо не вічні ні батько, ні мати…
Завтра можете їх не застати…
Приїжджайте частіше додому.
Починаючи із 2000-го, в Україні щорічно офіційно відзначається День матері, який святкують у другу неділю травня, адже цей місяць у християн вважається місяцем Пречистої Діви Марії.
Не забудьте привітати неньку! Увага і щире слово — найменше, чим ми можемо віддячити своїм матусям.
Надія АНДРІЙЧУК
