І знову одвічне питання: «Що робити?»
«Незнання політичної кухні може зіграти злий жарт…» (Відео)
Чи варто новообраному Президентові України Володимиру Зеленському розпустити парламент, щоб достроково обрати новий?
Ігор ГОРДІЙЧУК, Герой України, генерал–майор, начальник Київського військового ліцею імені Івана Богуна (м. Київ):
— Думаю, що не треба розпускати нинішній парламент: йому залишилося працювати шість місяців. Новообраний Президент зобов’язаний діяти згідно з Конституцією, чинним законодавством і наданими йому повноваженнями. Тільки тоді главу держави поважатимуть громадяни України, коли він буде взірцем. У нас у військовому середовищі діє таке правило: особистий приклад повинен подавати командир, адже на нього дивляться підлеглі. Якщо керівник не адекватний чи не компетентний, то бойовий підрозділ ніколи не виконає своє завдання.
Сергій САФУЛЬКО, адвокат, заслужений юрист України (м. Луцьк):
— Я вважаю, що це зробити через об’єктивні причини неможливо, та і не варто. Тому що традиція, коли кожен Президент під себе змінює то Конституцію, то новий парламент хоче сформувати, є неперспективною. Зрештою, ми маємо парламентсько–президентську форму правління, і з таким самим успіхом можна сказати, що нова Верховна Рада має оголошувати імпічмент Президентові й обирати іншого. Насправді ж усі гілки влади діють в одній системі стримувань та противаг і мусять співпрацювати: і законодавча, тобто парламент, і суддівська, і виконавча, до якої більшою мірою належить і Президент, хоч також має стосунок до законодавчої. Тому, на мою думку, дострокові вибори у парламент не потрібні. Крім цього, це практично та юридично за нинішніх обставин неможливо зробити. А якщо вишукувати якість підстави для розпуску Верховної Ради, це буде виглядати надто штучно. І неправильно.
Ірина КОНСТАНКЕВИЧ, народний депутат України від партії УКРОП (м. Луцьк):
— Перед новообраним Президентом Володимиром Зеленським стоїть надскладне завдання: реалізувати свою передвиборну програму за умов «несвого» парламенту. Ми донедавна були свідками практики Президента Петра Порошенка, коли він реально впливав на рішення Верховної Ради, маючи свою більшість і не тільки її. Жоден закон не ухвалювався без Банкової, вертикаль влади була жорстка і міцна. Зрозуміло, що повторити чи відновити цю модель наразі нереально. Та чи й треба. З двох можливих шляхів — домовлятися із чинним парламентом чи оголосити дострокові вибори і сформувати в стислі терміни новий парламент (та чи кращий? але принаймні — інший), який обере Зеленський, мені невідомо. Почати із чистого листка — виправдана стратегія для сильних лідерів із нестандартним мисленням кризового менеджменту. Тому дострокові вибори цілком можливі й боятися їх не варто. Лише для цього потрібна правова основа та відповідність законам і Конституції.
Володимир ШЕНДИБИЛО, заступник головного лікаря Луцької міської клінічної лікарні (м. Луцьк):
— По–перше, Володимир Зеленський ще не має повноважень Президента України і, схоже, він досі не визначився щодо своїх подальших дій. Під час його зустрічі з представниками парламентських фракцій та народними депутатами у Верховній Раді йшлося про дату майбутньої інавгурації. Зеленський пропонує провести її 19 травня. Це для українців — поминальний день, коли вшановується пам’ять жертв політичних репресій, а їх в історії нашого народу було дуже багато. Якщо, не дай Боже, Верховна Рада проголосує за цю дату, то, на мою думку, це святкування матиме вигляд танців на кістках.
По–друге, існують серйозні правничі аргументи, які свідчать, що розпуск парламенту не може бути проведений у швидкі терміни. Є відповідна процедура, якої необхідно дотримуватися, щоб усе було згідно із законом. Та й чи є потреба достроково розпускати парламент? Адже з вуст Зеленського ми досі не почули чітко окресленої концепції щодо його конкретних планів, намірів, першочергових рішень. Поки немає ясності в цих питаннях, розмови про розпуск Верховної Ради видаються черговим «куражем».
Володимир ЯЛОВИК, заслужений тренер України (м. Луцьк):
— Якби була впевненість у тому, що депутати підтримуватимуть Президента Зеленського, то хай би працювали далі. Але дивлюся на ситуацію, і в мене виникає відчуття, що народні обранці вже в опозиції до глави держави. Тому, думаю, Верховну Раду краще розпустити, адже переконаний, що нові люди у парламенті потрібні. Сподіваюся, вони допоможуть Президентові швидше почати виконувати свої обов’язки та обіцяні реформи, які так потрібні людям.
Ігор ГУЗЬ, народний депутат України (м. Луцьк)
Прес–служба народного депутата Ігоря Гузя повідомила, що він не готовий коментувати це питання. (Ігоре Володимировичу, боїтеся попасти пальцем у небо? — Ред.).
Людмила КИРДА, депутат Волинської обласної ради (смт Маневичі):
— Сьогодні все залежить від того, коли буде призначена дата інавгурації. Якщо навіть за терміном Зеленський встигне, то виграє максимум місяць часу. І я не думаю, що за цей період щось у країні зміниться радикально, тому вважаю, що чергові парламентські вибори мають відбутися в останню неділю жовтня. А за цей час у Зеленського буде можливість показати, що він готовий змінювати країну, чого очікує 73% виборців, які віддали йому свої голоси. І, найголовніше, він має вплинути на депутатів, аби вони прийняли ті закони, про які вже стільки років чуємо одні обіцянки: зняття депутатської недоторканності, імпічмент Президента, новий виборчий кодекс. І щоб не опинитися на політичному смітнику, вони змушені будуть проголосувати.
Олег КУХ, голова Любешівської ОТГ (смт Любешів):
— Однозначно — ні! Бо маємо чергові вибори, та й із меркантильних міркувань витрачати кошти на позачергову виборчу кампанію не варто. Нині є можливість всім політичним силам підготуватися до виборів у жовтні, не розумію, для чого позачергові влаштовувати. Я не погоджуюся з тим аргументом, що нинішній склад парламенту не даватиме працювати новому Президентові. Поки Верховна Рада доволі активно підтримує ініціативи Порошенка і працюватиме конструктивно із Зеленським, якщо, звісно, той не хоче кардинально змінити курс України. Бо тоді його не підтримуватиме ні цей парламент, ні наступний.
Олеся КОВАЛЬЧУК, заслужений учитель України (с. Жидичин Ківерцівського району):
— Ні і ні! Адже ж чергові за чинним законодавством парламентські вибори і так не за горами, а головне — у новообранця непочатий край роботи над самим собою в надсерйозному статусі. Непросто поміняти рід занять на абсолютно протилежний! Не секрет, що значна частина відповідальних у своїй позиції громадян, у тім числі, що свідомо — протестно не брали участі в останніх виборах, переживає неабиякий острах за елементарний лад у державі. Тим більше, що від усіх переказуваних поки що через через ЗМІ ініціатив, уже й так на душі холоне — і щодо перегляду квот на мову в ефірі, і стосовно заяв у НАТО і, і, і… Тож мусимо жити надією, що згуртуються сили, здатні контролювати всі можливі наступні дії й не дозволять нового збурення.
Олександр МАХНОВЕЦЬ, селянин–одноосібник (с. Четвертня Маневицького району):
— Нині Володимир Зеленський не має своєї партії в парламенті. То хто його підтримуватиме? Добрий буде цей Президент чи ні? Ніхто не знає, поки він не почне працювати. Але якщо він хоче щось зробити для країни, то повинен мати підтримку. А щоб її мати, треба провести свою партію до парламенту. Бо без підтримки битимешся як риба об лід, а толку не буде. Тому вважаю, що новообраному Президентові варто перезавантажити Верховну Раду.
Андрій БОНДАРЧУК, народний депутат України І скликання, почесний громадянин Волині і Луцька (м. Луцьк):
— Питання складне. Якщо Володимир Зеленський хоче мати дієздатний парламент, а в ньому свою більшість, то розпускати нелогічно. Адже за час, що залишився до виборів, не зможе мобілізувати електорат, сформувати уряд. Але до цього часу він міг би оприлюднити свої знакові кроки, визначити пріоритети, підібрати команду. З іншого боку, якщо він упевнений, що електорат і нині, навіть не знаючи пріоритетів, підтримає його, як це було на президентських виборах, то може розпустити, але з дотриманням Конституції України. Як діяти, хай вирішує, коли вже одягнув шапку Мономаха. Є небезпека, що незнання політичної кухні може зіграти із Зеленським злий жарт.
Бліц провели Алла ЛІСОВА, Галина СВІТЛІКОВСЬКА, Євгенія СОМОВА, Лариса ЗАНЮК, Людмила ВЛАСЮК, Тамара ТРОФИМЧУК, Кость ГАРБАРЧУК, Сергій НАУМУК, Олег КРИШТОФ, Олександр ДУРМАНЕНКО, Василь УЛІЦЬКИЙ.
