«Тримати серце слід у тиші, сидіти треба, як черепаха, ходити — бадьоро, як голуб, а спати так, як сторожовий пес».
На 256 році життя він сказав: «Я зробив усе, що мав зробити…»
Історія знаменитого китайського наддовгожителя Лі Цін’юня (на фото) комусь може здатися красивою легендою. Та й Вікіпедія вважає інформацію про нього не зовсім підтвердженою. Але навіть якщо припустити, що чоловікові насправді вдалося прожити на сто літ менше, досвід його заслуговує уваги й поваги
У зрілому віці харчувався і лікувався травами
Точну дату народження Лі встановити важко. Наприклад, дослідники називають і 1680 рік, і 1677-й. Різняться, хоч і не набагато, також дати смерті. Але якщо вірити китайським джерелам, то довгожитель мав 256 років (1677–1933).
Лі Цін’юнь народився в Ціцзянсяні, провінція Сичуань. Більшу частину життя він провів у горах, де збирав трави. З 10 років почав цим заробляти, вивчав цілющі властивості рослин і переконувався, що це — найкраща їжа для людини. У зрілому віці Лі став дотримуватися переважно трав’яної дієти, харчувався рисом, корінням, травами, ягодами годжі, диким женьшенем, готував собі чаї, відвари й настої з різних рослин.
Ця людина досягла такого рівня самовдосконалення, що могла керувати усіма процесами свого організму, була здатна вирішувати, скільки жити і коли померти.
Чоловік був освіченим, з дитинства вмів читати і писати, змалку почав подорожувати, в юному віці встиг побувати в Ганьсу, Шансі, Тибеті, Аннама, Сіамі та Маньчжурії, де вивчав різні духовні практики. Коли Лі Цін’юню виповнився 71 рік, він переїхав до Кайсяня, щоб приєднатися до китайської армії в ролі вчителя бойових мистецтв і військового радника. Кажуть, він виглядав так молодо, що солдати вважали наставника своїм ровесником.
Після служби у війську Лі повернувся до звичного життя. Протягом перших ста років самостійно збирав і продавав лікарські трави. Потім продовжував торгувати цілющими рослинами, зібраними іншими. Пишуть, що у Лі було до 200 нащадків і 24 дружини, 23 з яких він пережив, а 24-та стала його вдовою. Слава довгожителя ширилася поміж людьми, до нього йшли за порадами, ліками.
У 1927 році Лі Цін’юня запросили до губернатора Сичуаня генерала Ян Сеня, який був захоплений розумом, силою і неймовірним віком земляка. Під час цього візиту була зроблена знаменита фотографія наддовгожителя.
Відомо, що Цін’юнь пішов із життя добровільно… Але це не було самогубством.
Ця людина досягла такого рівня самовдосконалення, що могла керувати усіма процесами свого організму, була здатна вирішувати, скільки жити і коли померти. Перед смертю Лі сказав такі слова: «Я зробив усе, що мав зробити в цьому світі. Я вирушаю додому».
Секрети довголіття Лі Цін’юня
Таємниця цієї унікальної людини навряд чи буде розгадана. Виникають сумніви щодо достовірності його віку. Можливо, красива легенда народилася після знайомства деяких істориків, письменників та мандрівників із різними особами однієї династії. Припускають, що це могли бути представники кількох поколінь, які носили одне ім’я. Оскільки вони продавали трави, ліки, то міф про довгожителя був для них найкращою рекламою.
Але збереглася інформація, що ще генерал Ян Сень вирішив дізнатися правду про життя і вік покійного Лі Цін’юня. Він доручив опитати родичів, найстаріших знайомих довгожителя, знайти всі можливі документи, які збереглися. Цю історію досліджували і науковці та журналісти. У статті «New York Times» від 1930 року говориться про те, що професор університету Ченгду Ву Чунг-цзе виявив урядові записи Китайської імперії від 1827 року, в яких Лі Цін’юня вітають зі 150-м днем народження, а також документи 1877-го, в яких його вітають уже з 200-річчям.
У 1928-му журналіст «New York Times» писав, що більшість людей похилого віку, які жили поруч із Лі Цін’юнем, згадували, як ще їхні діди у дитинстві бачили того вже дорослим чоловіком. Найголовніше, що Лі заповідав своїм учням: «Тримати серце слід у тиші, сидіти треба, як черепаха, ходити — бадьоро, як голуб, а спати так, як сторожовий пес». Відомо також, що протягом усього життя довгожитель практикував спеціальну методику цигун.
До того ж Лі не вживав борошна, цукру та іншої шкідливої їжі. Проживав в екологічно чистому регіоні. У нього не було шкідливих звичок. Він не знав смаку алкоголю, крім спеціального рисового вина, яке сам і готував. Спав стільки, скільки потрібно, не лінувався. Він проводив багато часу на природі, насолоджуючись свіжим гірським повітрям. І напевне ж, не мав стільки стресів, як ми сьогодні.
Кажуть, що спрощено постулати довголіття, відомі в Китаї, можна сформулювати так:
1. Не гризіться, бо важкі роздуми і терзання забирають енергію.
2. Не говоріть багато, краще — дійте.
3. Якщо робота займає багато часу, виконуйте її по 40 хвилин із 10-хвилинними перервами.
4. Коли ви щасливі, контролюйте власні почуття.
5. Не варто сердитися. Це шкодить печінці та кишківнику.
6. Не дозволяйте собі переїдати, краще залишатися трохи голодним.
7. Ніколи не кваптеся. Тренуйте тіло фізичними навантаженнями, але приділяйте час розслабленню і медитації.
Наша довідка
Цигун — це система вправ, заснована на цілісному сприйнятті людини, яка включає в себе духовну, енергетичну і фізичну складові. Назва походить від поєднання китайських ієрогліфів «ци» і «гун», які відповідно означають «енергія» й «управління, регулювання», тобто дослівно «цигун» перекладається як управління енергією. Хоча основу методики і становить правильне дихання, ця техніка враховує регуляцію як дихання, так і положення тіла, а також свідомості. Буддистами енергія «ци» використовується при медитації для очищення душі.
