Такі шкатулки для прикрас згодяться кожній жінці.
Навіть із Чехії до Віти дзвонять: «Виручай!»
Молода майстриня з Ківерців створює оригінальні вироби прямо з «підніжного матеріалу»
Матеріалом для рукотворів стало морське каміння і мушлі. У її руках вони перетворюються на піратські парусники, рамки для фотознімків, шкатулки, панно…
Головний інструмент — фантазія.
— Трохи фантазії — і з дармового матеріалу можна зробити сувенір, — каже Віта Демчишина. — Ось, бачите, на стіні годинник висить. Був якийсь сірий, невиразний, а в рамці у морському стилі став гарним доповненням до інтер’єру.
Те, що викинуте штормом і обточене водою каміння та «будиночки молюсків» можуть стати сновою для рукотворів, Вікторія зрозуміла, коли гуляла одеським пляжем. Ходила берегом, збирала дари моря і дивувалася, що більшість людей не бачить, яке добро лежить під ногами. Додому їхала із сумкою, набитою «скарбами». І тепер якщо вдасться вирватися до моря, попри невдоволення чоловіка, везе камінці, мушлі.
Пляшки з-під мінералки, склянки від йогурту, взуттєві коробки Віта не викидає. Все це набуває другого життя, перетворюється на оригінальні речі — шкатулки, вази.
— З камінцями не треба довго возитися, — каже. — Вони практично готові до роботи. А от щоб підготувати мушлі, потрібні зусилля, бо ж ідеальні трапляються рідко. Треба затерти наждачним папером сколи, очистити від слідів власників «будиночків», замочити в речовині, яка містить хлор. Для надання блиску — покрити лаком. Підходить і звичайний, для нігтів. А вже потім можна кріпити до основи, клеїти.
На витвір мистецтва можна перетворити і коробочку, і пляшку.
У роботі майстриня використовує пістолет, силікатний клей, двосторонній скотч. Перед тим, як узятися за виготовлення, робить начерк–схему на папері, малює річ, яку створила її уява. Працює вночі, бо ж вдень треба повчити уроки із сином, доглядати трирічну доньку, допомагати свекрусі по господарству.
Розповідає, що нову техніку освоїла швидко. «Нагуглила» в соцмережах, спробувала зробити перший сувенір на морську тематику — вийшло, бо ж має вмілі руки і творчу фантазію. Жінка закінчила факультет образотворчого і декоративно–прикладного мистецтва Східноєвропейського університету імені Лесі Українки. Та й різати, клеїти, робити щось власними руками любила ще з дитячих літ. До речі, виготовляє свої вироби, як каже, по суті, з нічого. Те, що інші вважають сміттям, для неї стає матеріалом для рукотворів. Пляшки з-під мінералки, склянки від йогурту, взуттєві коробки не викидає. Усе це набуває другого життя, перетворюється на оригінальні речі — шкатулки, вази, органайзери, футляри для мобільників. Для декору майстриня використовує шнури, стрічки, мережива, бусинки, шматки тканини. Тож знаючи це, друзі зносять їй усе, що їм зайве.
Важливо, що виріб самій подобається!
Складає пані Віта й солодкі букети і різноманітні композиції з цукерок. Підбирає не лише смачні, а й в гарних обгортках, які поєднуються із загальним стилем роботи. Буває, що на букет йде більше кілограма цукерок. Діти люблять подарунки, які можна не лише їсти. Тож майстриня виготовляє для них різноманітні танки, ретроавтомобілі, казкові будиночки, ляльки.
Серед її рукотворів є й новорічні вінки та композиції, резинки, обручки, заколки для волосся, вироби з бісеру, квіти для оздоблення короваїв, інша весільна атрибутика. Нетрадиційною творчістю Віта зайнялася, коли була в першому декреті. Вирішила привітати свекруху з днем народження, піднести їй корзину із незвичайними квітами — овочевими або цукерковими. Як зробити, підказав той же інтернет. Мамі–свекрусі сподобався подарунок. А потім сестра попросила зробити щось подібне кумі. І пішло–поїхало… Тепер у Ківерцях усі, хто хоче подарувати дорогим серцю людям щось оригінальне, йдуть до Вікторії. Вона завжди придумає. Навіть сестра із Чехії просить: «Зроби щось таке рідне, українське, щоб привітати подругу». Іноді замовники приходять і з власними ідеями.
Майстриня працює не лише з мушлями.
— Тоді легше, — каже Вікторія. — Бо знаєш, чого хоче людина.
Моя співрозмовниця зізнається, що розуміє: пора зупинитись на якомусь одному виді декоративно–прикладного мистецтва. Але ж не може. Їй хочеться і з бісеру щось зробити, і соломкарством зайнятися, і лозоплетінням. Тож залишається побажати Віті натхнення, творчих ідей у багатогранному світі мистецтва.
