ВЕСНА

Мені тебе не обіцяли,

Але дали.

Ніч гралася чотками

із чорних перлин,

Куталась у шовки й аромат сандалу,

Пила червоне вино. Мовчала.

Відчувалося —

Нас підхоплює і несе

За межі, де втрачає значення все

Або майже все,

Крім безодні твоїх очей,

Крім наших бажань і пристрасті…

Однаково ж,

Хто кому в серце вистрілив —

Бо вцілив.

Ми станемо одним цілим,

А чи вціліємо,

Хто його зна…

Ніч безмежна,

Ми ж ніколи не були обережними.

…Весна.

Ші МУР.

Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.