Тут завжди раді відвідувачам.
Якщо до вподоби гриби й риба, вас чекає «Омелькова садиба»
За кілька кілометрів від села Прислуч Березнівського району Рівненщини, посеред лісу, на березі двох рукотворних ставків розташована зона відпочинку площею 2,5 гектара. Вона називається «Омелькова садиба». Це дерев’яний будинок із каміном, літньою терасою, сауною та альтанкою. Збудував хатину фермер Андрій Омельчук, який, здобувши юридичну освіту у Львівському національному університеті імені Івана Франка, вже п’ятий рік займається зеленим туризмом
Як розповідає господар садиби, якого ми застали на «фазенді», після закінчення вишу він працював юристом та викладачем права. Коли зрозумів, що на державній службі багато не заробить, то продовжив розпочату ще батьком справу — колись на виділеній для фермерства землі чоловік викопав два ставки й поставив альтанку.
— Уже минуло п’ять років, як я вирішив зайнятися зеленим туризмом, — каже Андрій Омельчук, — тоді була реальна державна програма підтримки. Завдяки цьому двічі брав кредит і спорудив невеликий двоповерховий дерев’яний будинок, зробив сауну, змурував камін.
Завжди приємно спілкуватися з людьми, які не плачуться, не нарікають, а діють. Господар садиби не збирається їхати на заробітки до Польщі, бо, каже, треба комусь і Україну будувати.
Господар запрошує на екскурсію й додає, що нині цього приміщення вже мало. Його власний досвід прийому туристів підказує — потрібно мати хоча б 2–3 такі будиночки, адже досить часто хочуть відпочивати колективами, а місця не вистачає. Одночасно на нічліг може прийняти 8–10 людей. Хоча й буває, що на корпоративні свята приїжджають і більші групи, але тільки в сауну.
Влітку найчастіше в нього клієнти з Рівного, хоча бувають і з Києва. Як правило, у вихідні зупиняються на 2–3 дні, серед тижня дуже рідко. Найбільше люди цінують те, що «Омелькова садиба» розташована не в селі, а в затишному куточку лісу, де ніхто не заважає насолоджуватися спокоєм і любуватися поліською природою. Влітку та восени можна збирати ягоди й гриби. Вже є постійні відвідувачі, котрі бувають по кілька разів на рік. Вони рекомендують своїм друзям такий відпочинок і привозять їх сюди.
— Я пропоную всім любителям риболовлю. У ставках є карась, короп та білий амур. Заплативши 200 гривень, можна ловити весь день, — продовжує пан Андрій. — Ми не харчуємо своїх туристів, але є всі необхідні умови й посуд для приготування їжі та мангал.
Щоб забезпечити садибу електричною енергією, Андрій Омельчук встановив на даху будиночка 4 сонячні панелі. Їхньої потужності повністю вистачає на освітлення, для роботи побутових приладів та для зарядки телефонів. А телевізора господар не ставив і не збирається, адже сюди приїжджають відпочити від інформації та цивілізації.
Завжди приємно спілкуватися з людьми, які не плачуться, не нарікають, а діють. Господар не збирається їхати на заробітки до Польщі, бо, каже, треба комусь і Україну будувати. Хоча більшість працездатних чоловіків з навколишніх сіл, які не п’ють й хочуть забезпечити родину, поїхали за кордон. А таких ентузіастів, як Андрій Омельчук, потрібно підтримати або хоча б не заважати їм.
— Добре, що зараз зелений туризм не оподатковується, — зазначає він. — Планую розширятися, тому буду оформлятися як підприємець. Якби держава допомогла, то збудував би кілька будиночків, а тоді б уже помаленьку віддавав кредити. А так доводиться якось виживати. Дружина працює медсестрою, а маленький син ходить у садочок. Як фермер маю 15 гектарів землі, то можна заробити якусь копійку.
