Хто герой, вибирає Хомко?
53-річного Сергія Шершака, командира роти 130-го розвідбату, в якого у зоні ООС зупинилося серце, міський голова Рівного Володимир Хомко не дозволив похоронити на Алеї героїв (на фото). Попри прохання багатьох впливових людей та сльози рідних. Покійного поховали у Тинному, хоча він своєю понад трирічною службою на фронті заслужив місце спочинку серед героїв. Мер виправдовується тим, що Сергій помер, а не загинув. Та хіба герої лише ті, у кого влучає куля чи снаряд?
Сергія Шершака не стало 2 травня. У старшого прапорщика, за попередньою інформацією, обірвався тромб. Уночі з п’ятницю на суботу 4 травня тіло привезли додому, у Рівне. Того ж дня його мали хоронити, тож рідні та побратими зранку почали просити міського голову, аби патріота поховали на Алеї героїв, що на кладовищі «Нове».
— Сергій не пив, лише курив багато, бо переживав за всіх, був, як батько, для інших військовослужбовців, — розповідає Ігор Пюрко, один із тих, хто допомагав владнати питання щодо похорону командира. — Він воював в Афганістані. Коли почалася війна в Україні, сам пішов до військкомату, але його спершу брати не хотіли. Мовляв, застарий… Таки вирвався, 3–4 роки в окопах сидів. Тому ми й просили Володимира Хомка, аби дозволив похоронити Сергія на Алеї героїв, адже він заслужив такої честі. Проте міський голова відмовився. Йому телефонували і депутати, і військові, навіть командувач об’єднаного оперативного штабу ЗСУ Сергій Наєв просив, проте безрезультатно.
Мер Рівного Володимир Хомко — єдиний, хто у суботу міг дати згоду на поховання Сергія на Алеї героїв. Свою відмову пояснював так:
— Ні технічних, ні фінансових проблем, щоб поховати будь-кого на Алеї героїв, немає. Є лише етичний бік. Ми домовилися хоронити на Алеї героїв тільки тих, хто загинув під час бойових дій на фронті. Людина, за яку просили, померла природною смертю. З огляду на те, що це питання делікатне, і їх буде ще багато (достойних людей, які можуть померти, і які були в АТО, — кілька тисяч), я виніс це питання на позачергову сесію у вівторок. Як депутати проголосують, так і будемо хоронити.
У старшого прапорщика, за попередньою інформацією, обірвався тромб.
— Але в суботу доручив своєму профільному заступникові Олексію Хмилецькому, щоб Сергія похоронили у найкращому місці будь-якого відкритого кладовища міста, яке виберуть рідні, — продовжує міський голова. — Окрім Алеї героїв, бо там хоронимо лише загиблих під час бойових дій. Рідні спершу захотіли поховати героя на Басовому Куті — і місце було надано, потім вирішили хоронити на кладовищі у Тинному, прохаючи, щоб залишили поруч місце для старенького батька. Ми все організували.
Єдиної думки у депутатів на сесії 7 травня щодо того, кого хоронити на Алеї героїв, не було. Визнали, що питання делікатне, проте міського голову за його рішення не критикували. Вирішили створити комісію, яка вивчить, кого ховати на Алеї, та чи шукати на місцевих кладовищах більше місць для поховання героїв.
— Ситуація двояка. Алея героїв невелика, — говорить Богдан Гапяк, голова фракції БПП у Рівненській міській раді. — Дай Боже, щоб завтра закінчилася війна, і не потрібно було нікого хоронити, але ж цього ніхто не може гарантувати. Скоріше за все, міському голові потрібно було у суботу ухвалити позитивне рішення і поховати командира роти на Алеї героїв. Але загалом дуже складно визначити, кого там хоронити. Людина може отримати на війні психологічні чи фізичні травми і померти від них. Це дуже тонка грань, яку виписати нормативно майже нереально. Думаю, потрібно підходити до кожного поховання індивідуально. Добре було, аби військові організації давали рекомендації. Якщо пригадуєте, були вже випадки, коли на Алеї героїв хоронили військовослужбовця, який повернувшись у Рівне, помер, а також хлопчину, котрий втопився у Києві в Дніпрі. Але вони були хорошими бійцями.
— На мою думку, назва «Алея героїв» говорить сама за себе: там мають хоронити людей, які віддали свої життя за Батьківщину, як би це пафосно не звучало, — вважає голова фракції «Самопоміч» у Рівненській міськраді Ігор Ковалець. — Це не обов’язково мають бути військовики. Це можуть бути і пожежники, і поліцейські. Звучить цинічно, але Алея героїв обмежена розмірами. Якщо ми будемо хоронити всіх, то вона перетвориться на частину цвинтаря. А це мало би бути особливе місце, поховання на якому треба заслужити. Депутати не можуть визначати, кого хоронити, а кого ні — вони просто не зберуться оперативно. Думаю, на це потрібно уповноважити міського голову або створити постійну комісію, в яку ввійдуть не лише депутати, а й представників громадськості.
— Скільки людей загине, ніхто не може передбачити, але героїв потрібно хоронити в одному місці, — це однозначно, — каже Роман Стасюк, голова фракції Радикальної партії у Рівненській міськраді. — Алея героїв для цього замала. Війна триває, тому треба дивитися на багато років вперед. Потрібно на кожному кладовищі міста відвести цілий квартал для таких поховань, зробити туди окремий парадний вхід неподалік від дороги. Вина Володимира Хомка, що він не продумав цього питання. Навіть на «Новому» можна було зарезервувати місце у кварталах, які зараз розбивають.
Левко ЗАБРІДНИЙ.
