А в тарілці… порція отрути
«Ранні овочі дітям не купуй, бо в них можуть бути нітрати», — шарпає за рукав літня жінка молодшу супутницю, яка прицінюється до огірків і капусти. Та у відповідь відмахується: «А хіба тепер можна знайти безпечні харчі? Усе, на що не глянь на прилавках, — шкідливе, а сім’ю годувати треба»
Галина СВІТЛІКОВСЬКА, заступник головного редактора «Газети Волинь»
Тема здорового харчування сьогодні дуже популярна. А хто ж сам собі ворог? Тим більше, що медики застерігають: кожна п’ята смерть у світі трапляється через те, що люди не їдять здорову їжу. І не тільки через брак грошей. Навіть якщо ви спроможні купити м’ясні продукти, рибу, сир, солодощі — не факт, що це — благо, бо у всьому тепер — шкідливі добавки, канцерогени, гідрогенізовані жири… Ми дожилися до того, що від їжі вмираємо частіше, ніж від голоду.
Кажуть, треба споживати більше овочів і фруктів. Але чи завжди вони приносять користь? Нітрати, про які найчастіше говорять навесні і вміст яких все ж підлягає хоч якомусь контролю, за новітніми даними — не найбільша біда. Є у вітамінній продукції значно серйозніші отрути, пов’язані із сучасними технологіями вирощування сільськогосподарських культур.
Проблема ця наболіла не тільки в Україні. Ось нещодавно засоби масової інформації розповідали, що у Каліфорнії (США) суд зобов’язав концерн Bayer виплатити понад 2 мільярди доларів двом американцям, у яких було діагностовано рак і які прийшли до висновку, що він виник внаслідок контактів з гербіцидом раундап на основі гліфосата. Суму компенсації у кінцевому результаті Верховний суд, ймовірно, «уріже», але справа не в розмірі відшкодування, а в самому підході до захисту прав та інтересів людей. Подружжя літніх американців у позові доводило, що в них обох розвинулася неходжкінська лімфома після багатолітнього застосування згаданого гербіциду. І суд присяжних став на їхній бік, прийшовши до висновку, що споживачів належним чином не інформували про можливу небезпеку.
Це вже третя подібна справа, яку програв солідний і дуже відомий у світі виробник засобів захисту рослин. Зрозуміло, концерн рішення судів оскаржує, надає докази, що «вбивця бур’янів» безпечний. Але на черзі ще 11 200 судових позовів про шкоду раундапу у США.
Я належу до того покоління, чиє дитинство влітку проходило із сапкою на полі. Пололи картоплю, буряки, проривали моркву… Нині ж, коли земельних наділів у людей побільшало, рідко хто гне спину, доглядаючи посіви: в хід ідуть гербіциди, пестициди, отрутохімікати. І найбільша біда, що кропимо ми поля невідомо чим.
За офіційними даними, сьогодні на внутрішньому ринку України 25–30% засобів захисту рослин — фальсифікат, а там, де проводять роздрібну розфасовку, — 90%. Такі цифри оприлюднюють на нарадах і засіданнях керівники відомств і служб, які мали б забезпечити контроль у цій сфері. Та, схоже, усі лише констатують факт засилля небезпечних підробок. Поставити заслін бізнесу, який гробить здоров’я українців і навіть наших нащадків, чомусь ніхто в державі не спроможний.
— Як за нашою хатою фермери поля обробляли «хімією», то ми всі ходили, як «причумлені». Воно ж і в повітрі, і в колодязях наших, звідки воду п’ємо. Але в них завжди і ріпак, і соя — як на показ, ані бур’янини. А я пшеницю покропила — слабо «взяло». А ще маю моркви 20 соток, треба рятувати від зілля. Підкажіть, що взяти, аби гроші на вітер не викидати, — просить продавця базарної ятки, що продає засоби захисту рослин, молода жінка.
Але в того часу на консультації нема, біля прилавка — черга. Зараз найбільший попит на гербіциди, а далі будемо боротися з колорадськими жуками й іншими шкідниками, потім — з фітофторозом… Скільки сумнівної «хімії» приймає наша земля і чим обернеться її безконтрольне застосування — страшно й загадувати.
І Держспоживслужба працює, і Держстандартметрологія, й інші структури, покликані захищати нас із вами, але одні чиновники перекладають відповідальність на інших, а споживачам радять: «Дивіться, що купуєте, вимагайте сертифікати, які підтверджують якість».
Тільки ж наші люди давно переконалися, що папірці можуть бути й липовими, що жодних гарантій безпечності товарів в Україні не існує. Тому й мовчать, сподіваючись хіба що на Господа Бога. Це ж вам не Америка, де прості громадяни виграють суди у відомих концернів…
