«Наші хлопчики й дівчатка — Боже благословення і справжнє багатство».
Одинадцять сонечок — четверо синів і семеро донечок
Саме стільки діток віком від двох місяців до чотирнадцяти років у родині Сергія та Віри Клеців із Маневичів (на фото)
Віра Віталіївна родом із Підцаревичів. Виховувалась у невеликій сім’ї, мала двох менших братів із чималою різницею у роках.
— А в маминих і татових братів та сестер — великі родини, тож я там і проводила весь час, а додому ходила лише ночувати, — пригадує жінка. — І хоча у мене було всього вдосталь, а в них не завжди було чим поласувати, там почувалась набагато краще. Мріяла вийти заміж і теж мати велику родину. Моя мама народила лише трьох дітей, тому вважала себе трохи обділеною.
Після школи Віра подалася в Маневичі, де працювала буфетницею в районній лікарні, і там зустріла свою долю. Її обранець — Сергій Клець — наймолодший серед одинадцяти дітей. Різниця між ним і старшим братом — сімнадцять років. З приємністю згадує мамину розповідь, що коли бува залишався вдома сам, то не хотів без братів і сестер обідати. Сергій здобув спеціальність столяра у Маневицькому СПТУ № 28. А з Вірою познайомилися в молитовному будинку. З розмахом, аж на чотири сотні гостей, зіграли весілля у Підцаревичах, запросили всіх із релігійної громади.
Спершу молодята мешкали на квартирі в Маневичах, паралельно будувались. А через п’ять років із чотирма дітьми вже перейшли в новобудову.
— Хоча завжди мріяла про багатодітну сім’ю, не думала, що матиму аж одинадцять. Проте не скажу, що мені надто важко, — усміхається Віра Віталіївна.
Першою в подружжя народилася донька Вікторія, потім на світ з’явився Марк, далі — Ірина, Аня, Віталик і Діма. Вони після школи допомагають батькам доглядати менших — Діану, Авеніра, Соломію. Найбільше турботи потребують дворічна Ліда та двомісячна Каміла.
— У пологовому будинку всі мене знають і кожен раз радо зустрічають, — каже Віра Клець.
У Клеців просторий і комфортабельний будинок. Мають три санвузли, у підвалі — ще одна кухня та сауна з душовою. Є зал і чотири спальні. Хлопці проживають учотирьох у кімнаті, і дівчатка займають дві.
— Вистачає місця і на уроки, і на заняття музикою, — долучається до розмови голова сімейства пан Сергій. — Звісно, коли всі посходяться, то трохи гамірно, але ж то діти і це для них природно.
П’ятеро старших відвідують музичну школу, окремі вже мають певні здобутки. Марк, який опановує кларнет, ще й грає у духовому оркестрі молитовного будинку. Усім батьки придбали музичні інструменти.
— Обов’язок п’ятьох старших — чергувати в будинку. Стежити, щоб усі заправляли ліжка, складали свої речі. Звісно, це не завжди хочеться робити, але все ж намагаються, — розповідає пан Сергій.
— Коли бачила, що діти без особливого бажання ставились до чергувань, за порадою подруги запропонувала тягнути жеребки, тож кому де випаде, той там і прибирає. Це додавало запалу. Та й пробуємо з ними по–всякому — аби й нам допомагали, і щоб їм було цікаво, — додає мама.
Усі діти різні. Хтось балакучий, хтось мовчазний, хтось енергійніший і вразливіший, інший спокійно сприймає все. Є тут і модники, є охочі готувати, прибирати, але всі огорнуті батьківською любов’ю.
Сергій Васильович працює кочегаром у дитсадку, виготовляє на замовлення у власній столярній майстерні вироби з дерева. Мама ж чимало часу проводить на кухні, адже тричі на день треба щось поставити на стіл.
До усіх покупок Клеці теж підходять раціонально: якщо потрібно придбати щось вартісне, відкладають, поки не буде потрібної суми. Та й родичі з–за кордону суттєво допомагали сім’ї з одягом, особливо коли ті будувались. Не забувають Клеці й про відпочинок, адже це можливість побути всім разом і краще пізнати своїх дітей. Люблять бувати на природі: в дубовій посадці (дубині) за Маневичами, їздити на озеро, кілька років тому мандрували по Закарпаттю.
— Наші діти народжені в Маневичах. У пологовому будинку всі мене знають і кожен раз радо зустрічають, — каже Віра Клець. — Для мене мої хлопчики й дівчатка — Боже благословення. Вони — наше багатство.
Щодня Клеці розпочинають і закінчують свій день спільною молитвою, в якій дякують Всевишньому за усе, що їм посилає, просять здоров’я та злагоди в родині.
Сергій ГУСЕНКО
