Танцюристам не було чути музики через шум у залі

Уперше він приїхав на Волинь, коли йому було 14 літ. Біля містечка Устилуг розташовувалося помістя Носенків, де жив дядько Ігоря по матері з родиною. З цією місциною Стравінський був пов’язаний кільканадцять років. У місто над Лугою він приїжджав здебільшого влітку. Тут написав 16 музичних творів, зокрема балети «Жар-птиця», «Петрушка», «Весна священна» та оперу «Соловей».

«Після одруження я побудував новий дім безпосередньо на березі Луги, приблизно за кілометр від самого Устилуга. Особливістю цього будинку, зведеного за моїм власним планом, були два великі каміни з трубами та балкон з виглядом на річку. З 1907-го, коли будівництво було завершене, і аж до 1914 року, коли війна відрізала мене від Росії, я бував там кожного літа. Устилуг був райським куточком для творчості, і з Петербурга я привіз туди свій великий рояль Бехштейна», — ​пригадував Стравінський.

«Устилуг був райським куточком для творчості, і з Петербурга я привіз туди свій великий рояль Бехштейна», — ​пригадував Стравінський.

Уперше він сів за рояль у 9 літ, а коли митцеві було 26, два його твори «Фавн та пастушка» і «Симфонія мі-бемоль мажор» виконав придворний оркестр.

Через два роки, у 1910-му, відбулася прем’єра балету «Жар-птиця», яка мала великий успіх. Стравінський одразу став відомим. Композитор задумав новий твір. Йому наснився язичницький ритуал: молода дівчина до знемоги танцює в оточенні стариганів і гине, щоб пробудити весну (до речі, фольклористи подібного обряду не зафіксували). Ескізи костюмів та декорації до балету створив Микола Реріх.

Прем’єра в театрі на Єлисейських полях була провальною. «Хвилювання і крики доходили до пароксизму. Люди свистіли, обзивали артистів та композитора, кричали, сміялися… Я була оглушена цим пекельним шумом і, як тільки змогла, швидко кинулася за куліси. Там усе йшло так само погано, як і в залі. Танцівники тремтіли, стримували сльози», — ​пригадувала балерина Ромола Пульська. Казали, що учасники балету не чули оркестру через сильний гул. Та невдовзі хореографію переробили — ​і твір став знаменитим.

У 1914-му митець розпочав роботу над балетом «Весіллячко». Того ж року він знову приїхав в Устилуг у пошуках матеріалів. То був його останній приїзд на Волинь. У будинку, збудованому у цьому місті за проектом композитора, нині діє єдиний у світі музей Ігоря Стравінського.

Андрій БОРКОВСЬКИЙ