Кажуть, у цього юного художника переселився сам Моне
Сучасний афоризм із часткою жарту стверджує: той, хто справді досяг успіху, має сторінку не в «Однокласниках» чи «Інстаграмі», а у «Вікіпедії». У 16–літнього британського школяра Кірона Вільямсона попри юний вік вона справді є! І не дивно, бо неабиякі досягнення підлітка вражають і захоплюють
Після першої персональної виставки став багатієм… у 6–річному віці
Уперше мас–медіа — спочатку британські, а згодом і світові — звернули увагу на цього юного мешканця містечка Лудхем (графство Норфолк), коли у 2009 році 16 його картин були продані упродовж 14 хвилин за 18200 фунтів стерлінгів. Талант Кірона викликав фурор, фахівці відзначали його вміння використовувати перспективу та відтінки і за імпресіоністську манеру письма охрестили його «міні–Моне». На наступній виставці, у червні 2010–го, всі 33 шедеври художника–аквареліста розкупили за півгодини, хлопчина отримав за них 150 000 фунтів стерлінгів.
Загалом же Кірон захопився творчістю у 5–літньому віці. «Ми не тиснули на нього. Він просто малював, коли сам цього хотів», — наголошує батько юного генія, арт–дилер Марк Вільямсон. Щоб мати можливість зосередитися на живописі, хлопець перестав відвідувати школу і навчається вдома. Батьки підтримали сина в цьому рішенні. «Звичайно, ми думаємо про його майбутнє і маємо певні сумніви, особливо щодо вищої освіти, — каже мама Мішель, дієтолог за фахом. — Але Кірон показав себе самодостатньою дитиною, яка здатна впоратися з навчанням у такий спосіб». Жінка зазначає, що при такому підході він має змогу заглиблюватися в те, що його більше цікавить, — літературу, мову, мистецтво. Навчання вдома не робить хлопця замкнутим, він проводить багато часу з іншими дітьми та, як і його ровесники, полюбляє велопрогулянки, комп’ютерні ігри і просто обожнює футбол.
За тиждень — по шість шедеврів
З часу перших виставок майстерність Кірона Вільямсона настільки зросла, що мистецтвознавці в один голос пророкують йому велике майбутнє, вважають легендою сучасного живопису, визнаним художником–імпресіоністом, в активі якого — попри юний вік — декілька персональних виставок і сотні проданих полотен. Юний митець пише аквареллю, олією і пастеллю. В середньому за тиждень створює близько шести робіт. Улюблений жанр талановитого хлопця — пейзаж. Здебільшого відтворює краєвиди рідного Норфолка і Корнуолла, де любить відпочивати. Щоб «оживити» картину, Кірон додає в зображення природи трохи руху — людську постать, коней чи зграйку птахів. Ціни на роботи коливаються від 3,5 тисячі доларів за невелику акварель до 30 тисяч за чималий зимовий пейзаж. У черзі охочих придбати його твори — близько трьох тисяч шанувальників з Європи, США, Японії та Канади.
«Мій улюблений художник Едвард Сігоу також народився в Норфолку. Дім, де він мешкав, — неподалік від нашого. Я щасливий, що можу ходити тією ж дорогою, якою колись ходив він, і писати те саме небо», — розповідає Кірон.
Усі доходи від продажу картин спрямовуються у власну компанію юнака — «Кірон Вільямсон Лтд», якою наразі управляють його батьки. Кілька років тому хлопець купив для своєї сім’ї будинок у Лудхемі поряд із місцем, де жив митець, котрого вважає кумиром. «Мій улюблений художник Едвард Сігоу також народився в Норфолку. Дім, де він мешкав, — неподалік від нашого. Я щасливий, що можу ходити тією ж дорогою, якою колись ходив він, і писати те саме небо», — розповідає Кірон.
Малював кілька життів поспіль?
Феномен юного імпресіоніста неймовірно вразив не лише критиків та шанувальників образотворчого мистецтва, а й науковців — дослідників людської психіки та здібностей, адже Кірон Вільямсон відразу почав малювати на такому рівні, що експерти визнали: це занадто професійно для дитини. Тож багато хто всерйоз вважає хлопця реінкарнацією французького художника Моне. Інші наводять приклад Моцарта, який казав, що був музикантом кілька життів поспіль. Серед них — доктор Ян Стівенсон (канадсько–американський біохімік і психіатр, досліджував наявність у дітей інформації про людей, які жили до них. — Авт.), він упевнений: настільки геніальні здібності в минулому житті глибоко врізалися у свідомість. Можливо, й справді люди переймають таланти від життя до життя, і цим можна пояснити народження вундеркіндів?
Надія АНДРІЙЧУК,
за матеріалами kenguru.plus,
kyiv–art–on–line.blogspot.com,
pic–words.ru, es–kiz.ru,
theguardian.com, dailymail.co.uk.