Маленький зріст — не завада великій дружбі.
Колись однокласники хлопцеві не подавали руки, а тепер тисне сам Президент
25-річний артист нині відомий в українській кінематографії. Його неодноразово запрошували для участі в стрічках та театральних виставах, рекламних роликах, телевізійних шоу і музичних кліпах. Усього в житті хлопець домігся сам, твердо і наполегливо добивався успіху, маючи лише власну родзинку — маленький зріст, що став його щасливим білетом
Сергій Лехкобит народився у Володимирці. До 10-літнього віку він був таким же, як усі, але коли однолітки ставали вищими, його ростомір закарбував 138 сантиметрів і зупинився. Певно, хлопець успадкував це від мами, яка теж страждає на хондродистрофію (її зріст 137 см).
Через це Сергієві було непросто знайти друзів: однокласники часто глузували. «Маліпус», «Малиш» — чув насмішки. У таких умовах і навчання не клеїлося, тож після 9 класу хлопець залишає школу та вступає до ВПУ 29 на оператора комп’ютерного набору. Обрана спеціальність подобалася, але розумів, що не цьому хоче присвятити життя, бо більше полюбляв активні заняття: прогулянки, подорожі. У 16-річному віці Сергій переосмислив власне ставлення до себе: не варто соромитися своєї зовнішності, краще скористатися унікальністю. І вирішує стати… актором.
До 10-літнього віку він був таким же, як усі, але коли однолітки ставали вищими, його ростомір закарбував 138 сантиметрів і зупинився.
Уже на другому курсі училища почав розсилати заявки на різні кастинги телеканалів.
— Ні в школі, ні в училищі я не брав участі в жодних гуртках, і ніхто мені не відкривав очей на себе. Можливо, допомогло те, що мав власний комп’ютер і доступ до інтернету. Я зрозумів, що маю родзинку — свій зріст. То чому не скористатися цим на телебаченні? — пригадує Сергій.
На початку третього курсу 17-літній студент отримує запрошення на шоу «Хвилина для перемоги» на ТРК «Україна». Пригадує, що пережив психологічне напруження — втомлений і переляканий чекав своєї черги на зйомку з ранку до пізньої ночі. Але ці хвилювання не були марними, адже тоді Сергій виграв свої перші великі гроші — 35 тисяч гривень.
У 2012-му хлопець переїжджає до Києва. Невідоме місто, незнайомі люди, відсутність досвіду і практики не заважають мрії Сергія зробити кар’єру актора, лише додають наполегливості. Він записується на курси акторської майстерності, розсилає свої резюме по всіх агентствах, які мають стосунок до шоу-бізнесу. І невдовзі отримує запрошення на зйомки. Єдине, що молодий чоловік вирішив відразу, — навіть за відсутності досвіду не приймати безкоштовних пропозицій. Отож, уже за рік зумів заробити на квартиру в столиці. І цим дуже пишається.
«Мрію зіграти кримінального авторитета, але обличчя занадто добре»
Виступав на різноманітних шоу, вечірках, корпоративах, зйомках телепрограм, Знімався у кліпах Філіпа Кіркорова, Бориса Моісєєва.
— І Борис, і Філіп — безпонтові добрі люди. З Кіркоровим навіть посекретничали, сфотографувалися на пам’ять. Зйомки його кліпу тривали аж 27 годин, тож дуже втомився, — зізнається Сергій.
Запрошували актора і до участі в серіалах, короткометражках.
Його мрія — допомогти таким, як сам, повірити в себе. Бо добре знає, як важко людям низького зросту.
— Перша стрічка, в якій я знявся, — серіал «Містична Україна», потім були «Віталька», «Половинки», «Бардак»… Серед шоу та телепередач — «Хвилина для перемоги», «Альо, директор», «Червоне та Чорне», «100000 за правду», «Бурлеск», «Стосується кожного», «Говорить Україна», «Самые удивительные персоны». Серед фільмів — «Хоробрий кравець», «Архімед», «Грацій і Маленький принц» та інші. Можливо, ці стрічки не надто відомі, але з чогось треба починати, а в мене ще все попереду, — каже Сергій. — Мрію зіграти роль кримінального авторитета, та поки запрошення такого не отримав: обличчя занадто добре…
Акторська доля звела хлопця з Володимирця і з багатьма зірками: Стасом Костюшкіним, Ольгою Поляковою, Ігорем Гаспаряном, Олександром Кривошапком, Оленою Філоновою, Лілією Кіш. Сергій запевняє: про відомих людей поширюють чимало неправди, а вони здебільшого хороші люди. І сам намагається уникнути «зіркової хвороби».
«Головне – щоб душа не була мізерною»
Актор мріє знайти справжнє кохання. Одного разу вже навіть вирішив освідчитися Олександрі, з якою познайомився у соцмережі. Та дівчина не відповіла взаємністю. Розбите серце юнак вилікував цікавою й улюбленою роботою. Його мрія — допомогти таким, як сам, повірити в себе. Бо добре знає, як важко людям низького зросту. А ще хоче організувати зустріч маленьких людей, створив у соцмережі відповідну групу.
— Уявляєте, тисячі маленьких людей з усього світу зберуться в Києві. Це буде бомба! — впевнено каже Сергій і додає: — Усе в нас зроблено для людей вищих, тож непросто нам доводиться навіть світло в готелі вмикати, вибратися на верхню полицю в поїзді чи купити залізничний квиток. Я даю гроші, а мене не чути і не видно, поки касир не підніметься. Й одяг підібрати непросто: я людина широкоплеча, дитячі речі мені не підходять.
Попри це хлопець радить ніколи не здаватися, не боятися жодних перешкод на шляху до мети. І власним прикладом доводить: кожен — творець власної долі. І не важливо, якого ти зросту — головне, щоб душа не була мізерною.
