Польські музейники збирали свідчення про важливі історичні події у Камені–Каширському.
Польські музейники записували свідчення старожилів на Камінь-Каширщині
Музей Другої світової війни у Гданську є найбільшим у Польщі. Його співробітники збирають свідчення зі всього світу про ці трагічні події, причини кривавої бійні та її наслідки, про жертви, героїв, звичайні людські долі
З цією метою науковці з за Бугу завітали й на Волинь, зокрема на Камінь–Каширщину, щоб зустрітися із ветеранами, в’язнями концтаборів, очевидцями воєнного лихоліття, ветеранами партизанського руху, свідками окупації. Упродовж двох днів, 4 та 5 червня, вони записували спогади очевидців найтрагічнішої події ХХ століття, спілкувалися з людьми, які чинили спротив, боролися не лише на фронті, а й у тилу. У супроводі директора районного народного краєзнавчого музею Наталії Пась польські музейники збирали свідчення про важливі історичні події у Камені–Каширському, селах Стобихва, Полиці, Раків Ліс.
У супроводі директора районного народного краєзнавчого музею Наталії Пась польські музейники збирали свідчення про важливі історичні події у Камені–Каширському, селах Стобихва, Полиці, Раків Ліс.
Якраз за підказкою пані Наталії, котра не раз записувала розповіді старожилів, щоб зберегти їх для нащадків, й обирали конкретні адреси.
— Гості з за Бугу, — розповіла вона у телефонній розмові, — зустрілися із мешканкою села Полиці Галиною Варчук, жителями райцентру Петром Дмитруком, Володимиром Чабаном, Миколою Чабаном та його дружиною Катериною. Микола Степанович, зокрема, хоч і був ще дитиною, але добре пам’ятає, як у 1939 році прийшли совєти, а тим більше — як після війни приганяли до Каменя–Каширського вагони, в яких відправляли репресованих поліщуків у табори. До речі, була нагода послухати одного з таких «ворогів народу» Йосипа Козіка із села Раків Ліс, який відбував покарання в Казахстані. Цікавою була розмова з громадською діячкою із села Стобихва Галиною Макарук. Жінка, маючи краєзнавчу жилку, по крупинці збирає факти з історії своєї малої батьківщини.
Згодом копії записів, зроблені професійною технікою, польські музейники надішлють і в районний краєзнавчий музей, і безпосередньо тим камінь–каширцям, із якими зустрічалися.
